Привіт, мої любі! ❤️

Закінчується жовтень, наближається Гелловін, і я вам нагадаю, що в мене є тепле містичне коротеньке оповідання, про те, як домовик відьму за колишнього спецпризначенця сватав)))

Дуже атмосферно та по погоді зараз) Ну і містика до свята)

Заглядайте в безплатне оповідання “Обліпиховий чай” 

А Сашко… Наче справді дивакувато трохи. І для міста – не надто типово. Але він ніколи ще не почував себе настільки… затишно. У жодному місці, які навіть в окремі відрізки часу його будинком вважалися. І цей неймовірний запах гарячого бджолиного воску – ніби до діда в хлів влітку в спекотний полудень зайшов! 

 Сто років не згадував… А тут… Накрило якимись… не спогадами навіть – враженнями, посмаком… давно забутими та напівстертими відчуттями, припорошеними пилом подій та років, про які думати – жодного бажання не мав. А тут так добре стало!

 Дивний потяг опанував: заплющити очі та сісти прямо на підлогу, відкинувши голову на стіну. Розслабитися. І просто насититися цими запахами воску, різнотрав'я. Дихання перевести. Увібрати все в себе. А ще апельсином пахне. І чимось насичено-солодким.

Не міг розпізнати, але вдихнути на повні груди хотілося. І працювалося тут легко, із задоволенням. Та й сама господиня… Саня, звісно, у її бік намагався менше дивитись. Бо з першого погляду зрозумів, чим то загрожує... Йому вдихнути і її хотілося! Обхопити руками, уткнутися обличчям у щоку, де шкіра якогось приголомшливого кремового кольору й усипана ластовинням, наче присипка на булці... І тримати, гладити, руками до своєї шкіри притиснути.

 Вбирати на дотик її м'якість, теплоту та затишок. Якийсь спокій та умиротворення, які ця жінка випромінювала навколо себе метра на три точно. І якого йому найчастіше так не вистачало всередині. Миру… Особливо ночами. А вона – як зоря... Здавалося, однією усмішкою, цим рудим волоссям і променистими очима – розганяє тіні по кутах. І шарф цей її – такий помаранчевий, що око різати мав би, а за фактом – тільки настрій підіймав. Обхопити б руками міцно і вже не пускати нікуди далі, ніж на два метри від себе. Щоб завжди це тепло та світло поруч відчувати.

Та й звати ж – Зоряна!

ОБІЙМАЮ❤️❤️

 Запрошую доєднуватися до моїх соцмереж, де я  доступна для прямого спілкування постійно: 

там є веселі відео про вайб моїх романів, СПОЙЛЕРИ!!(і їх багато ;-) та АНОНСИ, та обговорення!

Там завжди багато новин, обговорень, особистих появ автора та цікавинок!❤️❤️❤️

Мій Телеграм          Мій Інстаграм         Мій Фейсбук      Мій Тік-ток