Новий розділ

НОВИЙ РОЗДІЛ ВЖЕ НА САЙТІ!



Уривочок:

— Пішла! Швидко!
Я майже бігла, ковтаючи сльози. Від страху, від безсилля, від болю. Ми дісталися невеликої хатини посеред лісу — стара, покинута сторожка. Вікна забиті дошками, дах покритий мохом.
Та зупинитися нам не судилося.
Перший постріл — різкий, глухий, розірвав повітря. Фред закричав, схопився за руку — кров бризнула на мене, гаряча, липка.
Другий постріл — у плече. Третій — у ногу.
Він завалився на землю, хрипів, стискав зуби, а з його грудей виривалося важке, звіряче рикання.
Потім — кроки. Важкі, чіткі, впевнені.
З тіні дерев з’явились люди — троє, четверо, у чорному, з глушниками в руках. Один підняв пістолет, інші схопили Фреда під руки, поставили на коліна.
І тоді вийшов Адам.
Він ішов повільно.
Чорна сорочка розстібнута на грудях, на шкірі — крапля поту блиснула у світлі ліхтарів. Його обличчя було холодним, зосередженим, але губи сіпнулися в посмішці. Та посмішка не мала нічого людського.
Я стояла, не дихаючи. Мене охоплювало не просто відчуття страху — це було щось глибше. Холодне, липке, як дотик смерті.
Адам підійшов до Фреда, зупинився перед ним. Дивився кілька секунд мовчки, наче вирішував, з чого почати. Потім — різкий рух.
Лезо блиснуло. Ніж увійшов у живіт із глухим звуком, немов щось рвалося всередині.


⭐⭐⭐⭐⭐

Заміни мене❗️

Анотація до книги :

Адам - голова мафії, і мою сестру-близнючку він вважає своєї власністю. Все місто під його контролем! І сьогодні я йду до нього замість сестри. Він очікує жертву, але зустріне жінку, яка знає, що робити із бажаннями.
ПОСИЛАННЯ КЛІКАБЕЛЬНЕ

Прошу вашої підтримки на новинці.
Поставте лайк та залиште коментар під книгою.?

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Оксана Морус
22.10.2025, 15:03:22

Адам не подарує..Покарає..

Інші блоги
❤️залиш коментар — знайди нових читачів і друзів❤️
Вчора побачила блог "марафон взаємних підписок", який був опублікований майже рік тому. Чому б нам не оновити цю традицію? Оголошую марафон взаємних підписок! Давайте підтримувати один одного: залиште коментар під
Міні-історія: Сонний хорор
Просто захотілося написати про сон, який колись мені наснився. Іноді він досі мене тригерить, і сьогодні я знову його згадала: В будинку було порожньо. У моєму першому домі — тому самому, що закарбувався ще зі шкільних
Рік на Букнеті ☺️
✨Вітаю, улюблене творче товариство! ❤️✨ Сьогодні рівно рік, як я став автором на Букнеті. Знаєте… я довго думав, чи писати цей блог. Насправді вагався ще з 18 травня — дня, коли вперше натиснув кнопку «опублікувати».
Потрібна допомога ❤️
Мені потрібна Ваша допомога. Підкажіть, будь ласка, як мені додати фото у блог? Бо всі варіанти перепробувала - нічого не виходить..( Хотілося б додати також візуалізацію Амелії, як я її бачу. А не тільки опис.. Якщо хтось
Амелія Вінчест ✨
Хочу познайомити Вас ближче із головними героями книги " Після заходу сонця"❤️ «Деякі люди приходять у наше життя як шторм. Красиві, руйнівні й незабутні.» Амелія Вінчест — двадцятитрьохрічна дівчина з
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше