Вітаю!

Історію Кіри та Дем'яна — оновлено!

✨✨✨

По обіді до нас з Артемком прийшов Максим із великим конвертом і вручив його мені.

— Кіро Володимирівно, це вам.

Здивовано беру конверт. Він з мого інституту, адреса вказана моя домашня, а конверт вручає мені Максим. З неабиякою цікавістю дивлюся на чоловіка й питаю:

— Максиме Владиславовичу, може, поясните, як конверт опинився тут?

— Кіро, що це? — цікавиться Артемко.

— Це лист, сонечко! — пояснюю малому, і коли він з нерозумінням дивиться на мене, додаю: — Там документи, тож нічого цікавого.

— Якщо документи, то це точно не цікаво, — уже без інтересу відмахується малий та повертається до складання кубиків.

Мені вже доводилося отримувати такі листи. Це, в основному, приходили якісь важливі сповіщення, тож не сумніваюся, що й цього разу щось схоже. Але відкрию конверт уже ввечері, коли малюк засне, бо переконана, там нічого термінового немає. Прикипаю поглядом до чоловіка поруч і перепитую:

— Максиме Владиславовичу, може, поясните?

Няня для сина мільйонера

Тихої ночі!