А давайте пограємо? Вже завтра стартує довгоочікувана новинка “Потраплянка для лиса” і я в нетерплячому очікуванні! Дуже хвилююся чи сподобається вам, хто з героїв стане вашим фаворитом та посяде окреме місце

Час у камері тягнеться болісно повільно. Під стелею моїх «хором» розташоване невелике заґратоване віконце, і я спостерігаю крізь нього, як густіють сутінки. Минає час обіду, а потім і вечері… Їжу не приносять, на

Пишить в кого яка. Моя пішла. З якого переляку? В соплях, в сльозах, ба ледве не обсерлась з переляку. Манив солодким. Не вилазить. Дулі крутить. Вилазь! Тінь Жаху треба рятувати.

— Я бажаю тобі удачі. — Я навіть чую її голос. Невже у мене почалися галюцинації?! Але я опускаю свій погляд і справді бачу її: милу й усміхнену у моїй сорочці з номером «9». — Дякую, але вона мені не знадобиться,

Всім привіт! Трохи із запізненням, але вчора виповнився рівно рік, як я автор на Букнеті. Ну що ж, згадаймо, як усе починалося. Але спочатку я хочу подякувати своїм читачам. Безмежно вдячна вам за те, що читаєте та коментуєте!