Додано
18.10.25 05:17:43
Хтось хоче продовження?
Знаєте, я тут сиджу і працюю серед ночі, поки тихо і немає повітряної тривоги ))). І раптом мене осяяла важлива (чи ні?) думка:
ЧИ ВАМ БИ ХОТІЛОСЯ ПРОЧИТАТИ ПРОДОВЖЕННЯ ЯКОЇСЬ З МОЇХ ІСТОРІЙ?
НЕ за темою: один з головних героїв моєї історії (її немає на сайті) помер, чим розбив моє серце і це все дуже боляче. Але він помер від природних причин. Тож:
бережіть себе, своїх близьких та ходіть в укриття, будь ласка! Це Всесвіт вартий того, щоб МИ у ньому жили!
КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА
47
відслідковують
Інші блоги
Нарешті зважилася розповісти трохи про себе. Зараз я в активному пошуку власного стилю, тому мої твори поки що радше «терапевтичні», але саме в цьому їхня сила. Мій шлях до письма був довгим. Двадцять років я викладала
Доброї ночі всім читачам та письменницям! Хто за мною стежить мабуть помітили, що в мене була досить довга перерва, виною якій професійні проблеми та вигорання. Коли намагаєтеся тягнути дуже багато ланок,
Іноді книга чіпляє з першої сторінки. А іноді — ні. Буває, що спочатку читаєш її спокійно, без сильного “вау”, а потім у якийсь момент ловиш себе на тому, що вже думаєш про цю історію поза читанням і хочеш повернутися
... бо там ТАКЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ... Як упіймати мить, коли ненависть перетворюється на потяг, а бажання помсти – просто на бажання? Улюблений багатьма троп «від ненависті до кохання» змусить вас читати, затамувавши подих…
Герой та нічний метелик. Глибокий сенс чи затерте кліше? Нещодавно натрапив на допис в тредсі, де автор описував спілкування головного героя з працівницею найдавнішої профессії в сучасній літературі — як ознаку поганого
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЩодо продовження нічого не казатиму, бо я ще не є вашим читачем. А ось стосовно другої частини блогу дещо зазначу:
Персонажі, на моє глибоке переконання, не вмирають. І люди, допоки ми про них пам'ятаємо та згадуємо (наприклад, завдяки історіям, які складаємо про них), нікуди не діваються та весь час залишаються поруч з нами.
Мені здається, що вас, напевне, зацікавить мій блог під назвою "Хто тобі лікар?", бо він торкається саме цього запитання, хоча і "загорнутий" в гумористичну оболонку (щоб трохи "підсолодити гірку пігулку").
Гарних вам вихідних!
Сергій Ляховський, Вітаю!
Дякую за Ваш коментар! Погоджуюся, що вони живі допоки ми їх пам'ятаємо. Дякую за Вашу пропозицію!
Гарних вихідних!
Розумію вас як автора. Такі історії завжди залишають слід в душі.
Ася Чирокбей, Вітаю!
Дякую за Ваш коментар!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати