Є різниця, кажу вам цілком відповідально. І зараз поясню, в чому саме.

Я так часто повторюю: "В мене сім завершених книжок". І брешу. Бо завершена книжка - це той самий остаточний продукт, який отримує в руки читач, за який сплачує кошти (принаймні, готовий сплатити й не зажадати їх назад після перших сторінок). Не обовʼязково завершена книга буде друкована, мати isbn й виставлятися на вітринах книжкових мереж. Але текст має бути незмінним_ цілком готовим до споживання й максимально корисного, легкого, радісного перетравлення. 

Чого не скажеш про закінчений твір. Бо це - ще саме твір. Який має й буде вичитуватись й редагуватись. Він може змінитися, ще й як. А може припинити своє існування чи переродитися до невпізнаваності, отримати нове імʼя, структуру, навіть жанр. Бо він має останнє речення і навіть крапку після нього. Але не має остаточного слова редактора - ну і видавника, якщо до того навіть справа дійшла. 

І це - нормально. Тому в мене сім закінчених творів, що поттребують допраці. І з них точно - три завершених книжки, які я більше не чіпатиму. Одна їз них паперова, а дві ще ні, хоча вже пройшли через прискіпливі очі й працьовити рученята професійних редакторів і тепер чекають черги. Розпізнати завершені книжки можна дуже просто: вони доступні лише в форматі ознайомчого фрагменту, оповідання щоправда цілком, так, але окремо воно видаватися не буде. Тому так.

Чотири ще потребують праці. Вони будуть редагуватися як слід і не мною, їх можна прочитати поки що цілком. Бо я не вважаю це справжньою публікацією, тому й не ховаю їх. Мені здається, Букнет був відпочатку саме на те й орієнтований: щоб читачі могли отримати доступ до твору в процесі написання, спілкуватися з автором та лишати свої коментарі. Отже, тримайте вже зовсім скоро останні підправлені розділи і дійсно неочікуваний фінал моєї наулюбленішої третьої частини "Полумʼя та лід". До свого ДН незабаром епілог обовʼязково викладу тут. Втім, не знаю чи надовго, скоріш за все, лише до Нового року, а потім доступ до повної версії теж буде обмежено.

А ще потім - щось новеньке. Теж обовʼязково. Черговий закінчений твір. Але не завершена книга))))

З любовʼю, Єва

P.S. Знаю, що дехто скаже: закінчений і завершений - це одне й те саме, лише різне звучання. Нехай так. Але я розрізняю свої твори/книги саме так. Як там у вас? Закінчені чи завершені? Скільки?

А ви, читачі? Чи бачите ви різницю, про яку я знов написала ціле ессе?)))))