Є різниця, кажу вам цілком відповідально. І зараз поясню, в чому саме.
Я так часто повторюю: "В мене сім завершених книжок". І брешу. Бо завершена книжка - це той самий остаточний продукт, який отримує в руки читач, за який сплачує кошти (принаймні, готовий сплатити й не зажадати їх назад після перших сторінок). Не обовʼязково завершена книга буде друкована, мати isbn й виставлятися на вітринах книжкових мереж. Але текст має бути незмінним_ цілком готовим до споживання й максимально корисного, легкого, радісного перетравлення.
Чого не скажеш про закінчений твір. Бо це - ще саме твір. Який має й буде вичитуватись й редагуватись. Він може змінитися, ще й як. А може припинити своє існування чи переродитися до невпізнаваності, отримати нове імʼя, структуру, навіть жанр. Бо він має останнє речення і навіть крапку після нього. Але не має остаточного слова редактора - ну і видавника, якщо до того навіть справа дійшла.
І це - нормально. Тому в мене сім закінчених творів, що поттребують допраці. І з них точно - три завершених книжки, які я більше не чіпатиму. Одна їз них паперова, а дві ще ні, хоча вже пройшли через прискіпливі очі й працьовити рученята професійних редакторів і тепер чекають черги. Розпізнати завершені книжки можна дуже просто: вони доступні лише в форматі ознайомчого фрагменту, оповідання щоправда цілком, так, але окремо воно видаватися не буде. Тому так.
Чотири ще потребують праці. Вони будуть редагуватися як слід і не мною, їх можна прочитати поки що цілком. Бо я не вважаю це справжньою публікацією, тому й не ховаю їх. Мені здається, Букнет був відпочатку саме на те й орієнтований: щоб читачі могли отримати доступ до твору в процесі написання, спілкуватися з автором та лишати свої коментарі. Отже, тримайте вже зовсім скоро останні підправлені розділи і дійсно неочікуваний фінал моєї наулюбленішої третьої частини "Полумʼя та лід". До свого ДН незабаром епілог обовʼязково викладу тут. Втім, не знаю чи надовго, скоріш за все, лише до Нового року, а потім доступ до повної версії теж буде обмежено.
А ще потім - щось новеньке. Теж обовʼязково. Черговий закінчений твір. Але не завершена книга))))
З любовʼю, Єва
P.S. Знаю, що дехто скаже: закінчений і завершений - це одне й те саме, лише різне звучання. Нехай так. Але я розрізняю свої твори/книги саме так. Як там у вас? Закінчені чи завершені? Скільки?
А ви, читачі? Чи бачите ви різницю, про яку я знов написала ціле ессе?)))))
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНе маю нічого проти такої класифікації. Просто особисто для себе не замислююсь про таке. Мені ще рано)
Дієз Алго, Завершити можна завжди. А щодо автора, то це невимірювальне поняття, на мою думку. Хто може про себе сказати - я сформований автор? Хіба що критики у відгуках таке напишуть. А так це все творче життя триває. Формується, переформовується, хочеться вірити, що вдосконалюється.
Цікава думка) Сама нещодавно зловила себе на думці, пишучи блог про черговий розділ Джонні, що мені якось дивно називати це книгою, мовляв, "книжки на полицях". А потім така – адже технічно це книга) Терпляче не дочитую пригоди Ірен, чекаю вашої остаточної редакції.
Dana N, Я вважаю, це досвід. Вдалих й не дуже текстів. Досвід порівняння. У мене останні дні дуже завантажені побутовими справами, ще й інтернет такий собі через погоду та будівельними роботами, нестабільний. І ось коли нарешті дориваєшся хоча б до півгодини вільного часу зі звʼязком пишеться ще й як! Взагалі під стресом завжди добре пишеться. Та якщо на один розділ тиждень потрібен - це теж норм. Бо я також знаю по собі, у відпустці, коли нічого не відволікає, пишеться анітрохи не більше і не краще. То треба мабуть окремий блог якось про музу, натхнення або пішло воно все, буду робити, що хочу)))
Я думаю, не варто все прям настільки ускладнювати. Хочете писати книгу — пишіть. Книги живуть, поки їх читають. А яким чином і в якому форматі — то вже десята справа
Ірина Скрипник, Не зовсім згодна. Відредагований текст читають більше, частіше до кінця і навіть перечитують. Формат має значення, хоча б тому, що забезпечує більше читачів. Наприклад я пишу швидко₴, часто в дорозі, думка летить аж захлинуться. Мені все зрозуміло, а для читача то хаос суцільний. В мене є класний редактор, якій в моїх текстах бачить одразу, що малось на увазі, може це виділити й підкреслити. Наче теж саме, але сприймається по іншому. Таких ще, звісно, пошукати. Так само було втім з копірайтингом, де за день писалося по десять статей кожна по 3-5 тисячі знаків. Кожен текст потребує вичитки й правки сторонньою людиною, бажано професіоналом. Та я, власне, не про те хотіла сказати, а про те, що часто допис ую, ставлю крапку, кажу -"готово!" А насправді там ще працювати й працювати. Можливо, комусь вдається писати начисто. Та це не про мене)))) Хіба що окремі моменти вдаються сходу. І це я ще не ускладнюю, чула про дівчину, яка кожну сторінку по тижню мінімум писала. Доводила до досконалості
☺️❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати