Привіт, мої любі книголюби та мрійники! ❣️❤️
Сьогоднішнє питання підкинуло мені багато роздумів. Як ви знаєте, я люблю темну романтику та містику, де звичайна переписка може стати початком небезпечної гри, а герої борються зі своїми внутрішніми демонами так само відчайдушно, як і з реальними ворогами.
Створити світ — це одне. Жити в ньому — зовсім інше. Мої світи не завжди ласкаві, вони часто вимагають сили, хитрощів і готовності ризикувати всім.
Я довго думала: ким би я була, якби відкрила двері в одну зі своїх історій?
Моя роль у світі "Асі Рей"
Я могла б сказати: "Я була б, звісно, коханням головного героя!" Але давайте будемо чесними: як автор, я знаю занадто багато його секретів і вад. Це було б нечесно, та й моє місце все ж таки за пером, а не в його обіймах.
Я могла б стати суперником? Ні, я не надто люблю прямі сутички, хоча й обожнюю інтелектуальні ігри.
Тому, зваживши всі "за" і "проти" своїх магічно-містичних та психологічних світів, я обираю роль...
Магічний Друг та Наставник (з прихованими здібностями)
Чому саме так?
Психологічна підтримка: Моїм героям завжди потрібен хтось, хто бачить не лише їхні вчинки, але й причини. Я б стала тією, хто завжди підкаже вірний напрямок, не дасть зламатися, але й не вирішить проблему за них.
Артефакти та Знання: Я б мала доступ до забутих, трохи заборонених знань, які можуть змінити хід гри. Можливо, я б мала таємну лавку, де продаю чарівні зілля чи рідкісні артефакти, але справжню допомогу надаю лише тим, хто довів свою хоробрість.
Нейтралітет: Я б стояла трохи осторонь основного конфлікту, але була б ключовою фігурою у вирішальний момент. Я — той, хто кидає на шальки терезів маленьку, але критично важливу деталь.
Моя місія: Не рятувати, а надихати героїв на самопорятунок.
А тепер ваша черга!
Міні-челендж:
? Якщо б ти потрапив/ла у світ моєї книги (будь-якої, яку ви читали), ким би ти був/була?
(Магічний друг, заклятий суперник, єдине кохання, або, можливо, просто милий сусід, який знає забагато?)
Чекаю на ваші відповіді у коментарях! Це дуже цікаво!
З любов'ю та вогником,
Ваша Ася Рей! ✨
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЗадовбувала б ГГ, що він постійно щось не так робить. Типу: чого ти її не цілуєш, якщо ви і так будете разом? Чи: та діставай ти вже той меч з каменю і пішли пити! Ти все одно це зробиш — чого тягнути?
Я б воліла прожити всі біди своєї головної героїні сто разів, аніж нидіти у цій реальності. Коли приїжджаю додому і проходжу повз старий костел, описаний у моєму романі, досі здається, що мене там чекають.
Всі вчинки, слова моєї Люди - це і є я. Багато хто вважає її нерозумною, наївною, але вона й не претендує на святість. Якби ж я не була нею, потрапивши у книгу, то вибрала б життя у лісі. Була б якоюсь відьмою-дикункою, яку люди б обходили десятими дорогами.
Я б напевно сховалася в якомусь проклятому лісі і нарешті б нормально відпочила)
Ася Рей, О дякую)) Магічному звіру доведеться шукати інший дім.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати