У тиші вечірнього саду між Фреєю та Кайреном народжується щось невимовне — крихке, але сильне, як подих долі. Одна темна троянда, один обмін поглядами — і світ навколо завмирає. Та навіть серед краси троянд починає проростати тінь майбутнього, що непомітно сплітає їхні серця в єдиний вузол.