Вибір обкладинки для наступної книжки

Я збираюся написати книжку про передісторію Кірона і для цього хочу провести голосування. Мене цікавить ваша думка — яка обкладинка вам найбільше подобається?

1 варіант:

2 варіант:

3 варіант:

5 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Соломія Вейра
09.10.2025, 20:41:03

голосую за 3-ю, але очі монстра я б зробила більшими і злішими. Щоб ГГ більше виділявся на картинці.
Вибачте, Ви не просили поради як покращити обкладинку))

Богдан Войдило
09.10.2025, 23:01:58

Соломія Вейра, Дякую) я завжди радий порадам, бо другі люди можуть замінити те що я не замітив.

avatar
Наталія Шепель
09.10.2025, 16:39:20

Перша.
Але все залежить від напису на ній.

Показати 3 відповіді
Богдан Войдило
09.10.2025, 23:00:15

Наталія Шепель, Дякую, буду добавляти

avatar
Дана Новак
09.10.2025, 16:26:22

Перша непогана, хоча вирази обличчя досить типові для ШІ, друга гарна, більш образна, але напевно, не дуже підходить для Букнету. Третя вельми атмосферна, наче горрор.

Богдан Войдило
09.10.2025, 19:21:28

Dana N, Дякую)

Подобається перша і остання)

Богдан Войдило
09.10.2025, 19:21:05

Кайла Броді-Тернер, Дякую)

Інші блоги
пост-подяка♥️♥️♥️
Моя книга «Дихати(не)тобою» отримала перші 2000 прочитань і 90 бібліотек. ❤️ Кожне прочитання, кожне додавання в бібліотеку означає, що моя історія знайшла ще одного читача. І саме заради цього хочеться писати ще більше
⭐️ Новинка + візуалізація ⭐️
Всім привіт! ⁠♡⁠‿⁠♡⁠ Мої любі, як ви вже зрозуміли, ваша авторка вирішила трохи ризикнути й писати одразу дві історії паралельно. Учора стартувала моя новинка «Тихий. Моя. Я так вирішив» — історія
"Король без минулого" вже у продажу!
Вітаю, шановні читачі! Дилогія "Не її король, не його королева" нарешті завершена! 7 місяців роботи та сумарні 553 сторінки, на яких розгортається особиста драма двох зовсім не схожих, на перший погляд, людей. Вона
Спокуса оновлена!
Вітаю, любі букнетівці!❤️ Оновлення "Спокуса мільйонера" вже у ваших книжечках: —Житимеш у мене. І не сперечайся. — каже мені, щойно сідає за кермо. Я не сперечаюся. Мені все одно немає куди йти. Окрім маминої
Нічого собі... Сама від них в шоці...
Ось і все… — Непогане вийшло прощання… — хрипко кажу, підводячись і поправляючи одяг. — Сподіваюся, я був не гіршим за Дмитріуса, — додаю з гіркотою, намагаючись не дивитися на таке бажане тіло дівчини. Тепер
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше