Мої вітання! Осінь найкраща пора для занурення у світ книг...і...пропоную новинку у жанрі фентезі 

НАМІСНИЦЯ - пригоди, гумор, складні стосунки, магія і кохання:

— І за що фаворитку імператора заслали в Північну заставу? – не втримався генерал від запитання.
— До вас в компанію, мій генерале. Північна застава - складне місце й нам необхідно буде підняти його з колін.
Й він виразно обвів поглядом моє вкрай скромне вбрання й скривив носа від того неперевершеного запаху коня, з яким я наче зріднилася за цілий день. Постояла під тим поглядом, що мав би принизити мене, посумувала. Одне і теж, ніякої новизни…
— Гублюсь у здогадках ЧИМ ви можете допомогти?
— Можу скласти мапу, щоб більше не губилися, — вицідила я сарказм.
Та щоб мене! Обіцяла ж бути чарівною й на тобі.
— Щиро перепрошую, з дороги дещо втомлена, — схиляю голову.
Але краєм ока помічаю, що зуби він стиснув так, що аж жовна під вилицями випнулися, проте стримався від усіх тих бажань, що так і розпирали юного генерала.
— На відміну від палацу імператора, тут значно суворіші правила поведінки, — полишив він товстий натяк на чутки, що живуть довкола мого імені.
— Запевняю вас, я буду дуже старатися тим правилам відповідати, — відрапортувала з виглядом взірцевої учениці.
Про характер генерала теж ходили чутки. В його надто молодому віці не стають генералами. Але цей став…
— Побачимо, — цідить крізь зуби.
Угу. Там точно буде на що подивитися. Бо часи нас чекатимуть складні. І я про це точно знаю. Бачила усі звіти по Північній заставі. Прокляте місце. Крайня точка імперія, поряд -неадекватний сусід та дикі землі з усіма їхніми монстрами. Місце з найвищою злочинністю. Місце з найнижчим розвитком. Місце з найбільшими проблемами. І генералу з цього гнилого болотця потрібно було зліпити цукерочку. А мені – прослідкувати, щоб вона вийшла й загорнути її в найкращу обгортку.