Додано
28.09.25 23:25:50
Святкування
Автори! Чи робите ви якесь міні свято після завершення написання книги? Можливо, купуєте улюблений смаколик чи просто проводите по-звичайному день? Або ж як плануєте запам'ятати цей день, якщо ще не закінчили?
Я ще не дійшла до цього дня, та можу пригадати, що на річницю написання одного рукопису роздруковувала цитати звідти та складала деякі улюблені під чохол телефону, хе-хе :')
Демон у капелюсі
48
відслідковують
Інші блоги
Привітусики!!! Я сьогодні до вас прийшла похвастатися гарненькими артами до моєї книги: "Вампір і слова снів: коли поцілунок розмовляє правдою" ヽ(✿゚▽゚)ノ ( •̀ ω •́ )✧Гляньте яку красу мені зробила моя
1️⃣ Діагноз: майстер. Психіатр.Опер.Шеф.
https://lnk.booknet.ua/01kmr747pyj8thpq7pjhkqdd57
Вихід нових розділів щонеділі о 22.00 Музика та виконання: ШІ.
Монтаж та текст: Магістр Анімарум.
2️⃣ Баг: право на душу
https://lnk.booknet.ua/01kmr71tbzpc85qmdm7mncy41y
Нові
Мої дорогі читачі! Дякую кожному, хто залишився поруч — ви мої найвірніші й найцінніші. Сьогодні хочу поділитися радістю: наша творча родина вже налічує 450 підписників! Це маленьке свято, яке ми відзначаємо разом. ❤️
Дорогі друзі, Цей марафон став для мене справжнім святом слова. Дякую авторці Джулєті Матикоті за те, що вона подарувала нам можливість зануритися у світ дарк-романів — світ, де темрява переплітається з пристрастю, а
що зводить вас з розуму від напруги та гострих почуттів. Чорні Первоцвіти поступово поповнюються новими історіями. Цього разу ми вирішили не спішити і дати багато часу авторам для можливості приєднатись. Хочу
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОй, це дуже цікаве питання!) Зазвичай закриваю документ із відчуттям світлого фіналу, відкриваю пляшку шампанського і просто сиджу перед ноутом) Згадую, скільки годин просиділа над текстом, і змушую себе не думати про редактуру) просто ловлю момент і трішки сумую за героями)
Я в таких випадках зазвичай відрізаю шматочок хліба і, ставши обличчям до портрету Патона, я кажу: "Хай триває тривання, щоб пішло не навмання!"
Дуже гарно їдея святкування, але я нічого подібного не робила.
Я мрію лише виспатися та дати відпочити своїм мізкам)) Але ж... покій нам тільки сниться, коли в процесі не одна книга))
Марина Мелтон, Тоді бажаю гарно виспатись після закінчення всіх рукописів)
Цікаве питання!
Для мене завершення рукопису — це в першу чергу величезне полегшення і емоційний видих. Зазвичай я просто дозволяю собі спати довше, ніж планувала, і не думати про сюжет мінімум добу.
Але для запам'ятовування, особливо коли робота над книгою була довгою та виснажливою, я маю кілька "ритуалів":
"Смаколик за фінал": Завжди купую щось, чого не дозволяла собі під час роботи (наприклад, дорогий імпортний шоколад або улюблену каву в улюбленій кав'ярні). Це ніби нагородження внутрішньої дитини.
Ася Рей, Ох, сон — справді важливо. А смаколики — чудово. Це наче дрібничка, але дуже приємна :)
Чесно кажучи, написання першої книги вийшло доволі цікавим у мене.
Я просто писав, і писав, і писав... Поки не зрозумів що якось дуже великий об'єм виходить для однієї книги, тому просто поділив її на дві з деякими правками, отак і вийшло дві книги одразу )))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати