Мирної всім суботи!

Спішу повідомити, що роман "Няня для сина мільйонера" — надійшов у передплату. 

Буду вдячна вам за підтримку, для мене це дуже важливо! 

В свою чергу обіцяю вам, щоденно дарувати емоції від розвитку подій між Кірою та Дем'яном.

Уривок

— Не варто робити поспішних висновків, Кіро Володимирівно, — суворо наказує він. — Ця розмова мала відбутися увечері, але ваш дядько... — він на мить замовкає і додає: — Це не важливо. А зараз поверніться і просто вислухайте мене.

Незгідно киваю головою і зірваним голосом відмахуюся:

— Краще іншим разом. А зараз мене Артемко чекає...

— Ви не можете піти до мого сина в сльозах, — спокійним тоном кидає Дем’ян і просить: — Поверніться та просто вислухайте мене, якщо вже свого дядька вислухали...

Напевно, потрібно було б його послухати, але мої нерви не на місці. Боюся, що в пориві гніву я наговорю йому ще більше. Бо в жодному випадку він не мав права вигадувати те, чого нема.

— Дем’яне Тарасовичу, відійдіть. Я не хочу вас слухати...

Буйний зітхає і зиркає на свого підлеглого з проханням:

— Максиме Владиславовичу, розкажи все. А я поки піду до сина.

Не встигаю нічого сказати, як мільйонер зникає за дверима.

— Кіро Володимирівно, поверніться, — зупинившись навпроти, просить мене Максим. — Ходіть, присядьте, і я в кількох словах усе вам розповім. — Він видихає та цілком серйозно додає: — Дем’ян Тарасович не винен, що ваш дядько повний неадекват...

Кліпаю, бо в руках вібрує телефон. Зиркаю на екран — знову Тарас. Переводжу спантеличений погляд на Максима.

— Промовка про вовка... — невдоволено фиркає він і, пильно глянувши на мене, просить: — Дозволите поспілкуватися?

Книга тут..

Ближче до вечора чекайте іще одне оновлення. Вже там дізнаємось, що ж такого сказав Дем'ян Буйний дякові Кіри, що бідолашний Тарас ніяк заспокоїтися не може.

Щиро дякую, всім хто підтримував мене та героїв з перших сторінок цієї книги! Спасибі всім хто долучився нещодавно! Буду рада, якщо ви підтримуватиме мене й надалі!

OhJZ87xE — Після ночі кохання! 

Завжди ваша Лія Тан!