3 дні до...

“Зворотній відлік”.

Всім привітики! Вітаю вас на четвертому дні зворотнього відліку!(¬‿¬)

Знаю не по темі, але пройти повз такого экшена, я просто не могла. (★‿★) Тож, сьогодні ми трохи посміємося.

А якщо простіше, як тільки я проходила повз свого маленького городика у пошуках достиглої помідорки чері, побачила ось це… （￣︶￣）↗　

Хм… що ми бачимо? 

Звичайну муху яка сидить на помідорці? 

Так.( ͡° ͜ʖ ͡°)

Здавалося, що тут такого, але ви просто уявіть! Вона не просто там сидить, а вона засохла на спеці у той момент коли намагалась злетіти і можливо свиснути свій майбутній обід, та літня спека вирішила інакше. 

І тоді мене хвилювало лише одне запитання і це: “Як так взагалі можна було засохнути?” А ще: “Як я взагалі примудрилась таке знайти?”

Бо схоже цю муху не дуже любила її доля(‾◡◝)

І знаєте що найсмішніше було у цій ситуації? 

Моє раптове натхнення яке зробило страшне. Адже в той момент, коли мені на шляху трапилася це нещастячко, мені одразу почала лізти у голову коротесенька історія де наш супер герой ця муха(/▽＼)

Тож, сьогодні на вас чекає коротесенька історія про Легенду(✿◡‿◡)

“Легенда.”

Легенда – це не просто слово. Це нестримне прагнення що підштовхує нас до дій, і цим створюючи Легенду.

І от рано вранці коли ще не встигло зійти сонечко, але вже де-не-де почала проглядатися перша рожевість у небі. З під листочка вишневого дерева визирала крихітна мухшка.

Як вона там опинилася?

Все дуже просто, коли вона була ще хатньою мухою, що літала поміж своїх дорослих родичів, здобуваючи собі жалюгідні дрібки їжі, зупинилася сівши осторонь. 

Поки кімнатою літали її побратими які надокучали господарям будинку. У їхній улюбленій розвазі, яку зрозуміти крихітна мушка була не в змозі. 

Але одного дня коли мушка в черговий раз виходила на пошук їжі, на кухні з’явилася дивна жовта стрічка з бурштиновим відливом. 

Спочатку всі облітали її повз боячись цієї диковинки. Але попри страх це бурштинове диво почало їх вабити все більше, поки одна з мух не наважилася сісти на стрічку і…

Не змогла злетіти знову.

І попри клейку пастку, інші продовжували летіти на бурштин так і не повертаючись назад.

Крихітна мушка що була наймолодшою з усіх, розуміла що так далі не можна. Адже просте очікування це лише відлік. Відлік що рахував їх кожного, хто наважувався торкнутися бурштину. 

Бо не кожному буде так щастити, як мусі що спробувала торкнутися загадкового бурштину залишившись живою. Але це життя їй коштувало однієї втраченої лапки.

І саме тоді крихітна мушка вирішила що більше не бажає бути хатньою мухою! Вона хоче бути дикою мухою воїном! Адже їй набридло отримувати дрібні крихти зі столу. Крихітна мушка прагнула чогось більшого за дрібні крихти та сміття. Тому, вона вирішила вилетіти назовні.

Тож, рано вранці коли господар будинку виходив на вулицю. Крихітна мушка шустнула за ним ледве встигнувши пролізти в останню мить, щілиною дверей які вже майже зачинилися. 

І ось, вона назовні. Навколо свіжо і прохолодно від ранкової роси.

Мушка полетіла далі у пошуках своєї нової і більшої цілі! Вона мандрувала квітами що ще не встигли розкритися, запашною травою оминаючи мокре павутиння павука що чекав на свій сніданок. Пролітала повз маленької калюжки з якої крихітна мушка хапнула води, через помітне потепління на яке вона не звернула уваги полетівши мандрувати далі у пошуках своєї великої цілі.

Але згодом крихітна мушка залетіла до теплого садку, сховавшись під листочком вишневого дерева що захищало її від палючого сонця.

Та натомість, щоб залишатися у затишній тіні в страшенну спеку, крихітна мушка полетіла далі. Адже помітила дивний маленький городик що їй нагадував у горщиках квіти, які вона бачила на підвіконні в будинку.

Тож, без найменшого страху мушка підлетіла ближче, оглядаючи різні рослини. Спершу вона натрапила на щось пахуче та дрібне, але не смачне. Далі їй трапився довгий колючий плід з жовтою квіткою на самому кінчику, але він теж їй не сподобався і мушка помандрувала далі не помічаючи, як температура надворі зростала все вище.

І ось! Вона бачить дивний крихітний кульковатий плід, що ховався поміж листочків. 

На радощах крихітна мушка підлітала все ближче до кулькового плоду, облітаючи його, обнюхуючи, приміряючись з якого боку його краще взяти. 

А спека все наростала й наростала і сонце вже давно висіло над мушкою, що ніяк його не помічала.

В черговий раз облетівши кульковий плід, мушка знаходить малесенький хвостик розміром з неї. Міцно хапається, тягне і тягне махаючи крильцями не помічаючи, як її малесеньке тільце ставало все легшим і легшим.

Поки якоїсь миті, вона не застигла у вічній надії і прагненні дикої мрії.

Кінець.

Сподіваюся ви під кінець не розридалися. Бо, як на мене, цій крихітній мушці можна вже пам’ятник ставити.

А на сьогодні в мене все. Дякую що завітали на четвертий день зворотнього відліку o(*￣︶￣*)o

До зустрічі мої любі!!!!❤️❤️❤️