І тоді на середину мосту ступила дівчина в чорному. Її силует, тонкий і непорушний, на мить примусив їх завмерти.

Один із головорізів, червонощокий від випивки, підняв кайло й зареготав, ткнувши у неї пальцем:

— Хлопці, та це ж баба!

Сміх урвався, перетворившись на глухий хрип. Його голову вже втискали в камінь. Череп тріснув, розбризкуючи кров і уламки білої кістки.

Ліза розтиснула пальці, підняла з підлоги іржаве кайло й випросталася. Через плече вона глянула на решту. Око дівчини спалахнуло червоним у тьмяному світлі ламп.

— Що, вже не настільки хоробрі? — її голос прозвучав рівно, майже байдуже.

Розбійники ковтнули повітря, сильніше стиснувши зброю в руках. У їхніх очах блукали здогади й тваринний страх.

Запрошую вас до 8-го розділу книги "Оклейн: Платиновий з Ронуру". У центрі уваги — таємнича срібловоса дівчина, чия сила ламає звичне уявлення про страх і хоробрість. Тож вам пощастить, якщо ви не знаходитесь у списку її ворогів...