Додано
24.09.25 11:49:24
Історія почалася.
Іноді, щоб врятувати казку, треба переписати власну історію.
Коли слова, гостріші леза,
Стаєш гнучкою, як береза.
У стінах креслень чужого дому,
Впаде межа у серці ще живому.
(З першого запису в щоденнику)
Ірино, ви просили структурувати хаос. Вітаю, я в його епіцентрі. Новий дім пахне пилом і чужим сумом. Кажуть, тут колись жила відьма. Чудово. Будемо разом варити зілля від спогадів.
Навколо коробки. Кожна — як маленький саркофаг. Ви просили писати про почуття? Я почуваюся доглядачем цвинтаря.
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю! Обов'язково до вас зазирну! Бажаю успіхів!❤️ ❤️ ❤️
Анна Лір, Анно, я побачила ваші серця під самою історією, а тепер і такі теплі слова тут, у блозі. ❤️ Знаєте, для автора, що робить перші кроки у новому світі, така подвійна підтримка — це не просто вогник. Це наче перша зірка, що сходить на темному небі. Неймовірно цінно і дуже надихає. Щиро дякую, що ви тут.
Вітаю! Завжди рада бачити нових авторів фентезі :) Успіху Вам і сил втілити всі свої ідеї❤️
P.S. Ви ж не початківець, хіба ні? Вперше бачу, щоб хтось у першому блозі зміг вставити зображення з посиланням
Поліна Ташань, Поліно, щиро дякую за таке тепле вітання і добрі побажання! Це неймовірно надихає. Сподіваюся, сил вистачить, бо ідей і справді багато :)
P.S. Зізнаюся, з тим зображенням довелося трохи повоювати, тож мені вдвічі приємніше, що ви це помітили!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати