Кохання та шалена пристрасть.

Вітаю, мої любі поціновувачі прекрасного!!!

Запрошую до #безкоштовної передмови"Tattoo кохання та coffee " а потім і до книги  “Tattoo кохання та tequila”

Цитати з книги:

#1 

“Я хочу бути тією, яка змусить його згадати про життя… І змусить мене відчути, що таке жити… по-справжньому жити… і бажати. 

   — Те, що я хочу з тобою зробити, навіть близько дружніми стосунками не назвеш…

   — Я не дуже і хотіла з тобою дружити… бо коли ти… — я замовчала, зрозумівши, що ледь не бовкнула.

   Рендалл підсів ближче, простягнув до мене руки, торкаючись мого обличчя:

   — Скажи те, що хотіла… прошу… Хочу знати, все про що ти думаєш, а якщо це щось брудне - і поготів.

    Моє серце, як відбійний молоток. Я вся палаю і вже думками з ним віддаюсь бажанню, тому кажу…”

#2

“— Я тут з Дакотою, тож краще вам сюди не заходити, якщо не має бажання побачити… 

   Я затуляю йому рот рукою і суплюся. 

   — Нічого ми не робимо! — кричу я, доки Рендалл язиком пестить мою долоню, а мені лоскотно і я от-от заберу її. Але я не можу цього зробити, бо він скористається цим.

   — Робіть, що забажаєте! — кричить з зали Кейсі.

   — Ніхто не зайде! — додає так само голосно Міранда.

   — Якщо що - я на шухері, — сміється Джей.

   — Припиніть ви всі! — кричу всім я.

   Рендалл кусає мене, я зойкаю і забираю руку. Дивлюсь насуплено, а він стоїть і нахабно либиться, і я розумію, що от-от і він щось ляпне.

   — Ну, що Зернятко - йди до мене! Буду тебе…

   Він зупиняється на пів слові, бо я затуляю обличчя руками від сорому. Чую, як сміється він і всі наші друзі. Він торкається мене і забирає від обличчя мої руки. Дивиться мені в очі і усміхається так весело та безтурботно, що я просто не можу і не хочу на нього сердитись. Я просто штовхаю весело його кулачками в груди, він ловить мене за зап'ястка і притягує в свої обійми. Сміх в його грудях лоскоче мені вухо і я теж сміюсь.”

#3

“Я починаю трястись так, що здається не можу рухатись. Дивлюсь на двері і моє серце робить мільярд ударів в секунду. В роті пересохло, я от-от і від хвилювання втрачу свідомість, або взагалі помру, але перед цим, - я повинна зустрітись з очима Рендалла. Тож, мушу взяти себе в руки. 

   Двері відчиняються і я не дихаю. Заходить Кейсі, а за нею і той, кого жадає моє серце. Рендалл переступає поріг. Всі вигукують: “З поверненням додому!”, а я дивлюсь на нього і в моїх очах з'являються сльози. Він нікого не бачить окрім мене. Дивиться в мої очі, і я бачу, як там вирують почуття. Їх так багато, що я не можу вловити їх. 

   Про що він думає? Чи радий що я тут? Чи хоче щоб я пішла? Що він відчуває до мене?

   Ми дивимося одне одному в очі до тих самих пір, доки на нього не навалюються всі ті, хто на нього чекав, хто любить його та молився за нього. А я стою… не можу поворухнутись і не знаю, чи маю право хоча б торкнутись його. 

   Рендалл усміхається, обіймаючи Майлза, потім в його обіймах Міранда з сином, після них Джей, який знайомить Рендалла з дружиною. Я дивлюсь та чекаю. Боюсь кліпнути, щоб пропустити щось, боюсь, що я не отримаю таких самих обійм. Галас стихає, коли Рендалл робить крок у моєму напрямку, і мені здається, що моє серце зараз вистрибне йому до рук. 

   Чую десь через гул у вухах, як Кейсі всім говорить пройти до острівця і взяти по чарці. Я їй дуже вдячна за те, що вона забирає всю увагу від нас. 

    Ще кілька кроків і Рендалл біля мене, він просто підходить і обіймає мене, притягуючи так міцно до своїх грудей, що я розумію - я не одна, в когось от-от вистрибне серце з грудей. Він пахне, як тоді… димним ароматом і моїм Рендаллом. Нічого не змінилось, ні його аромат, ні калатання серця, ні обійми і за мить я вже точно знаю, що і його губи на смак такі ж як були три роки тому. 

   Рендалл ніжно торкнувся моїх губ своїми, стискаючи мене в обіймах.”

Запрошую вас до новинки у світ, де осінь гаряча, як полум’я, а зустріч двох протилежностей може змінити все.

“Ковбой для леді” 

Уривок з нового розділу:

“— Ні, Лексі. Три місяці. Якщо витримаєш — поверну картки. Якщо ні — відтепер лише фіксована сума на місяць. І все.

   Моє серце впало у п’яти. Я помру там. Мене там з'їдять корови, або заклюють півні. В кращому випадку затопчуть бики. 

   — Ти жартуєш! Я не виживу там! Я… Я не для цього створена! У мене алергія на пилюку! Я… я просто помру від… від сільського життя!”

Історія пекотна, зухвала й шалено чуттєва історія, де гумор, пристрасть і бажання переплетуться в один вир подій.

Візуалізація у ТЕЛЕГРАМ КАНАЛ назва:Спокусливі книги Харламової Анни

Підписуйтесь на СТОРІНКУ БУКНЕТ 

Ще один телеграм (тріо авторок) 

Мирного неба!!! Героям Слава!!!