Прокляття числа 1111.

У світі книг завжди є щось більше, ніж просто текст.

Є знаки, збіги і навіть маленькі удари долі, що здаються частиною великої історії.

Ще вчора моя книга мала:
1 210 853 знаки і 606 сторінок на платформі (у документі — 1050).
А вже сьогодні, після доповнень і розширень, стало:
1 253 391 знак, 627 сторінок (у документі рівно 1111).

1111 — символічне число.

Немов сама історія поставила віху і прошепотіла:
"Зупинись, подивися назад, це вже не просто текст — це жива легенда."

І саме в цей день трапилась прикрість.

Моя вірна комп’ютерна мишка, з допомогою якої я швидко переміщався сторінками й працював з текстом, випадково зірвалася на підлогу й роздушилася.

Тепер вона лише на запчастини, ті самі 1111 деталей.

І хоч це здається дрібницею, але для роботи над книгою це як втратити зброю під час битви.

І тут з’являється думка: може, це знак від Ліліт, яка не бажає, щоб книга продовжувала творитися?

Бо саме вона завжди стоїть на межі історії й реальності, випробовуючи мене навіть такими дрібницями.

Тож моя творча відпустка подовжена на безстроковий термін, бо немає можливості швидко купити нову мишку.

Не з моєї волі, а через обставини.

Хоча, може, саме так і треба: дати історії відпочити, щоб вона знову ожила ще могутнішою.

Цій книзі всього 7 місяців з моменту створення.

Перша моя книга про Зачарованих писалася 7 років до першого друкованого примірника і до того моменту, коли я її опублікував тут на Букнет.

Тож можете переглянути її ще раз.

А Безкрилий Ангел поступово зростає, шириться, змінюється — і попереду ще більше глав, більше таємниць, більше легенд.

А всім, хто хоче приєднатися до цієї подорожі — вхід завжди вільний.

Є телеграм-канали, про які я писав у попередньому блозі, один з яких платний і цікавий (50 грн за вхід, можливо так зберу необхідну суму для купівлі тієї мишки).

Там — фрагменти, дописи, роздуми і сам подих цієї книги.

Бо навіть якщо Ліліт проти, історія вже живе. І зупинити її неможливо.

Така невеличка прикрість з мишкою дала мені більше можливостей приділити увесь свій час тій, хто носить ім'я Марі у Сутінковому світі.

Паролья. Уривок з Грімуару Сутінків. Розділ "Число 1111"
(Сторінка, яка з'являється лише у ті моменти, коли твоє перо розколюється на 1111 уламків)
"Коли число сторінок торкнеться межі 1111, світ здригнеться від знаку, і навіть найдрібніша річ упаде, немов тінь із руки самої Вільної.
Бо Ліліт не терпить тих, хто торкається її імені й вплітає його у книги.
І тоді перо зламається, розпавшись на уламки істини, і рука письменника залишиться без знаряддя.
Але це не кінець, це лише випробування.

Бо історія вже вирушила в дорогу, і жодна темрява не спинить її. Ті, хто йдуть шляхом легенди, знайдуть двері відчиненими, і вхід буде вільним для кожного, хто наважиться увійти."

Безкрилий Ангел