Додано
21.09.25 17:14:41
Федір куховарить. Сподіваюсь, нині без отруєнь...
— Не знаю, як ви можете вистояти по п’ять-шість годин зранку на молитві. Я б, мабуть, на вашому місці навчилася спати стоячи.
«Ми так і робимо», — почула б Люда від Луки, та Федір нізащо б такого не сказав: у своїй відданості покликанню він зовсім не поступався вічно серйозному та похмурому брату Кирилу.
***
У трапезній-кухні було дуже затишно: велика піч віддавала теплом та освітлювала приміщення, надаючи йому особливої домашньої атмосфери. Брат уже витягав паляниці і складав на рушник.
— Що на вечерю? — дівчина зацікавлено глянула на паруючий горщик у печі.
— Солянка рибна.
ЧИТАЙТЕ ПРОДОВЖЕННЯ "ЗАГУБЛЕНІ У ВІЧНОСТІ"
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиА що вже когось отруїв?))
Катерина Винокурова, Може. Але нікуди не дінешся. Треба годувати всіх братів та хворих, які часто потрапляють до них у братство. Саме тоді була епідемія малярії. Щодня привозили нових людей. Брати зазвичай дотримуються строго посту, проте нещасні хворі повинні харчуватися добре, аби мати надію на життя.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати