Була не була, або...

Хочу поділитися з вами роздумами про подальший план публікацій Слідуй за світлом. Я вже підходжу до моменту, де почне розкриватися Даниїл і дуже захоплена процесом дописування й редагування розділів. Так, знаю, що три розділи на місяць звучить жалюгідно, але навіть для них треба знайти час. Багато творів, за якими я слідкую, оновлюються ще рідше і я добре розумію чому.


Але хочу повернутися до моменту, коли я зареєструвалася на сайті й трішечки оголити свій робочий простір. У вересні 22 року я почала публікацію книги про хлопця, який закохався у дівчину з делекого минулого, яка нічого не пам'ятає. Легке романтичне оповідання з містичними нотками. Коли я працювала над минулим життям головної героїні, то вийшла взагалі повноцінна історія. Маю зізнатися, що до початку роботи над цим романом в мене вже було кілька ідей з містичними персонажами. І знаєте, як воно буває - коли в тебе виник цілий всесвіт в голові і тобі буквально життя не вистачить, щоб про нього розповісти?!


Я приховала цю роботу на Букнеті.


Далі в житті все неслося так, що потрібна була пауза і досить довга - 3 роки. І коли я повернулася, то переді мною стояв вибір: почати знайомство читачів зі світом з поступового введення містичних персонажів або написати взагалі іншу історію. Дилема заключалася в тому, що перший варіант, де любовна лінія між двома чоловіками, абсолютно не типовий і навряд чи відгукнеться більшості, а другий - більш традиційний, але зовсім не впишеться в мій світ.


І от я стою перед важким вибором, бо на обидві роботи мене надихнули події з життя і відкриття, які звалилися як сніг на голову. Я відчуваю, що мушу розказати їх обидві...


Через якийсь час чернетки обох історії написані, а їхні герої відмовляються поступитися місцем першості один одному.
Мені допомогла мама! Вона не лише дозволила почути себе, а й неймовірно підтримала! Ось так я почала велику роботу над цим романом, про що ні дня не жалію.


Думаю, всі вже бачили новий конкурс на сайті. Я б пройшла його мимо, бо й так часу критично не вистачає, якби... Якби не жанр. Друга моя історія про події сивої давнини, магію й старе як світ протистояння добра і зла. І я вибухнула просто! Це ж знак! Знак, що я маю розказати другу історію й думаю, що варто було б прийняти участь в конкурсі. Але тоді часу для "Світла" на найближчі 3-4 місяці не залишиться. Кілька днів я ходила і думала, чи варто.


І вирішила, що варто! Бо кістки вже є, залишилось лише наростити м'язи й натягнути шкіру і ця історія прийде до вас! І я дійсно хочу взяти участь у конкурсі!


Тому, я неймовірно вдячна тим, хто слідкує за Артемом і Даниїлом, за підтримку та активність і обіцяю старатися за ці місяці не залишити вас без оновлень. Й також прошу підтримати мене з новою історією!


Дякую за увагу!
Всім гарного настрою й чистого неба!

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ромул Шерідан
19.09.2025, 00:31:58

❣️❤️❣️

Ловець вітру
19.09.2025, 16:10:20

Romul Sheridan, ❤️

avatar
Тея Калиновська
18.09.2025, 23:53:39

❤️❤️❤️

Ловець вітру
19.09.2025, 16:10:17

Тея Калиновська, ❤️

Інші блоги
З Новим роком!
Вітаю всіх з новим роком! Бажаю якнайшвидшого настання миру! Всім читачам та авторам - натхнення, позитиву, хай новий рік принесе лише хороше❤️ А святкова ілюстрація моєї роботи "Мій сусід - піаніст" нехай приємно
Мої думки
Друга спроба запустити в букнеті свій перший флешмоб - Навчи мене кохати. Умови прості: 1. Героїня старша за героя; 2. Герой обов'язково пов'язаний з музикою; 3. Вказати назву флешмобу. Сподіваюся, що знайде. Відкриваю
❤️ Пробую робити буктрейлер ❤️
Спробувала зробити для книги Золото та блакить буктрейлер. Сподіваюсь вам сподобається ❤️
Я нікуди не пропала! Готую для вас дещо...
Бо вся в роботі! Натхнення така штука, що вона ж не питає — є в тебе час, чи немає. А поки все добре співпадає, то потрібно творити. Хочу в же в цьому місяці представити своїм читачам щось новеньке від себе. Що це буде? Якщо
✨✨ Новорічна тиша закінчилась ✨✨
Ну що, мої хороші, ми повертаємось. Новорічна пауза була маленькою, святковою — з мандаринами, думками й внутрішніми «ще один абзац, але завтра». Але сьогодні Еліс і Леон знову з нами.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше