Покликані: Вовк у його очах

Вітаю, шановні автори та читачі!
Сьогодні я вирішила відкрити нову рубрику — «Авторські спойлери та пояснення».
Тут я буду ділитися невеличкими секретами зі своїх історій: підказками, натяками й деталями, які не завжди потрапляють у текст книги, але допомагають краще зрозуміти героїв, їхні мотиви та приховані символи.

Це ніби маленький ключик за лаштунки сюжету, де ви зможете зазирнути у ті моменти, які зазвичай залишаються таємницею.

І так, почнімо!

«Авторський спойлер та пояснення» до твору Покликані  глава 3.

У лісі було тихо, аж занадто тихо.
Віктор хотів підняти дівчину, щоб віднести її до машини, але… її усмішка стала хижою, очі — палаючими, а наступної миті ніжна постать розчинилась у моторошному перевтіленні. Перед ним стояв не ангел, а звір.
Крик, блиск іклів, біль у плечі… і раптове сяйво, яке поглинуло його разом із темрявою.

Що це було — порятунок чи початок нового кошмару? Чи вижив Віктор, і що чекає далі?