Анонс нового розділу "Літо в пастці"

У «Виноградарі» ліс завжди був поруч — густий, важкий, повний шурхотів і тіней. Місцеві давно звикли до його присутності, наче до ще одного сусіда. Та одного разу він перестав бути лише тлом.

Розділ «Той, хто вийшов з лісу» — це момент, коли межа між знайомим і чужим стає небезпечно тонкою. Хтось зробив крок з темряви в простір людей, і від цього кроку змінюється сама атмосфера селища. Тепер уже не важливо, ким він був — важливо лише те, що повернути колишню тишу неможливо.

«Ліс довго мовчав. А потім він заговорив кроками». "Літо у пастці"

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Дієз Алго
16.09.2025, 11:52:13

Я особисто чекаю завершення) Але бажаю вам багато читачів і в процесі викладки також. Ви крутий автор!

Показати 4 відповіді
Дієз Алго
16.09.2025, 13:00:25

Мора Мюррей, ❤️

avatar
Анна Лір
16.09.2025, 12:16:05

Супер! Дуже чекаю новий розділ!❤️❤️❤️

Мора Мюррей
16.09.2025, 12:55:24

Анна Лір, з нетерпінням чекаю на ваш відгук!)

Інші блоги
Два роки авторства на Букнет
Вітаю, мої любі! Сьогодні 07.07. і рівно два роки, як я опублікувала на Букнет своє перше оповідання. Ну, в мене все не як у людей. Я мала стартувати з романом «Як я закохалася в єті» 01.08, але Інна Турянська просто заінтригувала
І що з цим робити?
— Григорію, не треба… — кажу тихо, але Назаренко мене чує. Він відпускає Влада і встає, обтрушуючи сніг з одягу. — Ей, братику! — Стас намагається привести Влада до тями та при цьому зло зиркає на Назаренка, але
Катастрофа для слідчого| Цитати
Привіт) Запрошую вас сьогодні до затишної любовної історії “Катастрофа для слідчого”. Цитата: — Я бачив ваші фото з Лайом, де ви… — Цілуємось? — спокійно уточнила, повертаючи обличчя в його бік.
✨ Друзі, настав час трохи поговорити відверто.
Я вирішила поставити "Пікову Даму" на паузу. На жаль, книга не набрала тієї активності, на яку я щиро сподівалася. Звісно, трохи сумно... але мінус собі я не ставлю. Навпаки, я сприймаю це як можливість почати щось нове.
оновлення✨
невеличкий апдейт✨ Губи ще досі горіли. Не так від самого поцілунку, як від того, наскільки довго він тривав. Вони стали чутливими до найменшого дотику. Більше того мені було страшно розплющити очі. Страшно зустрітися
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше