Мирного вечора, любі!!

Запрошую до оновлення роману "Няня для сина мільйонера".

Уривок

— Дем’яне Тарасовичу, мені від вас нічого не потрібно. Я просто вас попередила... — вона опускає погляд та додає: — Зрештою, ваші покоївки ходять в уніформах. Я теж би могла...

— Не могла, — різко перебиваю дівчину. — Якщо ви одягнете уніформу, Артемко вас не сприйматиме. Він дуже вимогливий та...

— Дем’яне Тарасовичу, я прошу наперед вибачити мені, але вам не здається, що ви забагато дозволяєте своєму синові в такому віці? — я заскочений таким питанням, а дівчина, перехопивши подих, продовжує: — Я, звісно, не маю досвіду з дітьми, але ваша любов до Артемка сліпа. Ви зліпили з нього Бога і поклоняєтеся йому. — Вона нервово зволожує вуста і продовжує: — Це не моя справа, я буду робити все, що ви скажете. Але мені байдуже — я роблю це за гроші. Я ж у будь-який момент можу піти, якщо мені набридне, а вам залишаться наслідки вашого ж виховання.

Я нервово ковтаю. Ця мала щойно розбудила у мені звіра. Вона зачепила найдорожче, що у мене є. Я задихаюся від люті. Як вона могла? Яке вона мала право? Як посміла? Чи, може, зробила це навмисно, аби я вигнав її?

— Кіро, ви зараз серйозно? — стримую емоції.

— Цілком, — зухвало заявляє дівчина. — Ваш син дуже хороший, але він звик брати все вимогами і видресирував вас так, що ви на це ведетеся навіть підсвідомо...

Читати тут...

Приємного читання!