Графоман. Хто це?
Графоман — звучить як образа, правда?
Але давайте трохи розберемося.
Поїхали.
Згідно з Вікіпедією, графома́н — це людина, яка має сильний, іноді навіть хворобливий потяг до письменництва.
А тепер будемо чесними, пані та панове автори.
Як ви себе почуваєте, коли тиждень не пишете нічого? Навіть елементарні нотатки в блокнот?
Вам стає зле? Вас мучать ідеї, що не дають спати?
Усе навколо дратує, бо слова та сюжети рвуться назовні, а ви не встигаєте їх виплеснути?
А як щодо моментів, коли бачите низьку статистику переглядів чи повну відсутність коментарів?
Ніби текст у порожнечу?
І все ж — ви ж пишете далі. Бо інакше просто не можете.
То, може, "графоман" — це не так уже й погано?
Адже це не завжди безглуздо зібрані слова, зліплені у щось схоже на книжку. Часто за цим стоїть жага до самовираження, внутрішня потреба ділитися світами, історіями й емоціями.
Будьмо чесними хоча б із собою.
Так, я визнаю: у мене теж є ця "графоманія". Бо кожну вільну хвилину я витрачаю на письмеництво — у кафе, потязі, парку чи навіть у театрі.
Коли пишу, мене краще не чіпати — вибухну не слабше за вулкан.
Тож коли мене називають цим "страшним" словом, я не ображаюся. Я усміхаюся. І продовжую робити те, що приносить мені найбільше задоволення та внутрішній спокій.
Бо, можливо, графоманія — це просто інше слово для "письменницької пристрасті".
Гарного вам дня і натхнення у кожному рядку!
Дякую за увагу!
10 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиАж в інтернет полізла, щоб перевірити, чи правильно все пам’ятаю. І таки пам’ять мене не підвела.
Отже, графоманія — це не психіатрична, а радше психологічна проблема.
Тож нічого страшного чи соромного в цьому не бачу.
Головне, щоб людина розуміла міру й могла вчасно зупинитися: поїсти, поспати, на роботу сходити.
Бо писати можна багато й із захопленням, але життя має залишатися збалансованим.
Чи впливає графоманія на якість написаного?
Якщо людина талановита — то ні. Навпаки, постійна практика може допомагати розвивати майстерність.
Але якщо хисту немає, то й сотні сторінок не врятують.
І ще.
Хтось колись назвав це «хворобою», яку треба лікувати, — і всі підхопили.
Бо легше повісти ярлик, ніж розібратися, у чому справа насправді.
Коментар видалено
Письменників, захоплених жагою творчості, не можна віднести до графоманів, бо їхні твори завжди мають сенс. Правильний - неправильний, то вже інша тема. А графоману все одно, що писати. Для нього головне - шкрябати пером по бумазі, або, в сучасному варіанті, - стукати пальцями по клавіатурі. Письменник отримує задоволення від змісту своєї книги, графоман - від написання букв і слів. Найяскравіші приклади графоманії, відомі медицині - це зошити, списані не пов'язаними між собою словами, чи словосполученнями, а то й просто каліграфічно виписаними літерами. Інколи це вірші відомих поетів, які графоман вважає своїми.
Ось в чому різниця!
Графоманія це один з симптомів шизофренії, а для здорових - образа. Тому, любі мої письменники і письменниці, я б нікому з вас не радила застосовувати до себе це слово, навіть як жарт.
Наталія Шепель, Чому ж, я просто намагалася вам пояснити, що графоманія і письменницька пристрасть це різні речі.
Я - ... не знаю як себе обізвати ))))
І графоман, і вокаломан, і читоман... а ще маман, частково татан, на завершення кулінароман...
Тая Бровська, Позитивний підхід.
Він натякає, що ви готові до бою з усім, що трапиться на вашому шляху.
О, як цікаво. Погоджуюся у цьому питанні з пані Євою Ромік))
Та тут, мабуть, половина авторів таких)))
Наталія Шепель, Вже бачу таких )))
Давайте мухи окремо, а котлети - окремо))) Хворобливий - це ні разу не про здоров'я, тому графоманство аж ніяк не відноситься до здорового потягу письма. Єва Ромік дуже влучно про це написала, тому переписувати не буду. Можливо, комусь подобається, коли його заслуги у літературній творчості оцінюють таким чином. Мені - ні разу. Тому графоманом попрошу не називати))
Клас))) Цікаво)))
Лія Роуз, Дякую))
Я напів графоман :) наче й хочу деколи писати, а наче й ні
Демон у капелюсі, Та божевілля все ж захоплює.))
Я здогадувалася, що це діагноз, а непросто мої хворобливі фантазії!!!)))
Марина Мелтон, Головне — на нього не ображатися)
Не скажу, що в мене прям такі емоції... Але скажу точно, що "графлман" це типу ярлик. А те, що ви відчуваєте до письма, то це абсолютно нормально. Насправді, люди вішають багато ярликів, коли не розуміють одне одного. Є такі, як я — ми розуміємо кожного і поважаємо смаки кожної. Навіть якщо не приймаємо, то просто проходимо повз. ( Я зараз не кажу про аморальність смаків, типу вбивств і ґвалтування ). А є, які бачать світ зі своєї вежі. Якщо у когось не така вежа, як у них, то вони висміюють, засуджують і т.д.
Я це до того, що ми усі різні. Графоман, наркоман, спортсмен, аутист, блогер —всі ми люди. У кожного своя вежа. Кожному своє.
Сергіель Краель, Десь так)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати