А там продовжується публікація роману ВИПАДОК З ЖИТТЯ ДРАКОНІВ.

Жінка, що виявилась парою одразу для двох драконів ще досі нічого про себе не згадала, хоча їй стараються допомогти і босс,  і голова Департаменту правопорядку. А сьогодні вони ще й дівчинку, у якої зникла мама, закликали на допомогу. Чи впізнає Ніла  у невідомій жінці свою матір? А може це зовсім не вона і розслідування знову зайде в глухий кут? А як невідома жінка поставиться до майже дорослої дочки? І чим закінчиться цей напружений день? 

— Ось, це Ніла, – представив дівчину Ір.  – А це, Ніло, мої друзі, про яких я тобі розповідав – Анвар і та раті, що нічого про себе не пам’ятає. Подивися, дитино, чи це не твоя мама.

Та вона і так не зводила з мене очей.

Анвар підвівся й потиснув гості руку, а я просто підійшла ближче. Доторкнутися до неї не наважувалась, настільки розхвилювалася.

Я не пам’ятала, чи мала дітей в минулому, але була впевнена, що дуже хотіла їх мати. Невже у мене є дочка? У мене аж подих перехопило, коли дівчинка ступила до мене і торкнулася пальцями моєї щоки.

Ніла довго й напружено вдивлялася в мої риси, розглядала очі, губи, ніс, вуха. Потім нахилилася і… понюхала шию. Я стояла, затамувавши подих, чекаючи вердикту. Нарешті дівчина опустила руки і промовила з сумом:

— Ні... Ти дуже схожа на мою маму. Дійсно як сестра-близнючка. Але ти не вона. Риси – однакові, а характер  інший. Вона – смілива і рішуча. А ти – розгублена, не пристосована до життя і боїшся всього навколишнього… І пахнеш не так.

Я стояла, відкривши рота. Звідки вона знає?! Ми ж з нею а ні словом не перемовилися! Озирнулася на Ардоні – може, він щось розповідав? Той лише знизав плечима: мовляв, ні, нічого такого не казав. Запитати замість мене він, щоправда, не здогадався. Але тут на допомогу прийшов Анвар:

— Раті хоче знати, чому ти зробила такий висновок.

У відповідь Ніла знизала плечима:

— Не знаю... Просто  я так відчуваю. 

Запрошую любителів фентезійних світів на сторінки роману. Оновлення щодня о сьомій ранку. 

ЧИТАТИ ТУТ