Ліза — звичайна покоївка, чи щось більше?

Друзі, сьомий розділ моєї першої книги вже доступний для читання на Букнеті!

Після трагічних подій на Ронур чекає важлива розмова у домі старости. Хто і що скаже — може визначити майбутнє не тільки селища, а й усієї Еларії. Атмосфера стає дедалі напруженішою, а правда й вигадка переплітаються так, що не відразу зрозумієш, де межа.

Ось невеличкий уривок з розділу:

Червоний повільно схрестив руки на грудях. За маскою неможливо було прочитати виразу обличчя, та Хорайзен одразу помітив, куди спрямований його погляд. Мисливець вдивлявся в очі Лізи так пильно, ніби бачив у ній щось більше, ніж просто гострий розум і влучні слова.

Тиша, що повисла між ними, була важчою за будь-яку розмову. Ліза не відводила очей, але саме ця напруга змусила Хорайзена стиснути кулаки: Червоний міг помітити те, що не мало бути помічене. Мить — і напруга стала майже фізичною, мов натягнутий лук, де стріла ось-ось зірветься.

 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Romik Нate
14.09.2025, 20:33:46

Оу, цікаво Лізочка, дияволе)

Білий Диявол
14.09.2025, 21:11:04

Romik Нate, Цікаво буде, коли прочитаєте)

Інші блоги
Нарешті це станеться!
Моя книга «Вовкун» уже перетнула межу у 21 тисяч прочитань, і це чудовий привід оголосити: наступною книгою, яку я опублікую, стане «Вовкун. Продовження». Дата початку публікації: 16.01, як я і обіцяла раніше. А
Коли реальність не збіглася зі свідченнями.
Брав паузу на новорічні свята. І спішу порадувати своїх нечисленних читачів чимось новеньким. У двох нових главах «Усіх граней самобичування» історія роздвоюється, але біль залишається один на всіх. З одного боку
"— Йому теж потрібне… моє тіло?"
✨️Головний герой новинки✨️ Існує троп, який я дуже не люблю читати, а писати навіть не намагалася. Це троп прощення за умов: була сварка розійшлися або хтось когось аб'юзив. Ось останнє для мене із розряду не просто
Як писали книги без доступу до інформації?
Як письменники писали свої твори до того, як інформація стала легкодоступною? Давайте поміркуємо разом) Коли письменник пише книгу, наприклад, про середньовіччя, йому потрібно вивчити величезну кількість інформації.
✨на жаль.... фінальний акорд✨
✨Дорогі мої читачі! На жаль, вже наближається кінець жіночого роману «Наречений моєї сестри». Ця історія показала нам, що справжні чудеса трапляються тоді, коли ми не боїмося правди, вміємо прощати й відкриваємо
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше