Цей фрагмент з Життя після. Книга 1: Ліза буквально стискає серце: Ліза прокидається з головним болем в чужому автомобілі, а навколо – темрява, запах шкіри, і раптом вона бачить кров... А потім – того, чия вона. І це не просто пересічна людина. Це...
 

Це стало звичкою – приходити до тями з головним болем в незнайомих місцях. Шкіряний салон, темрява... Якесь авто. Крім мене, здається, нікого... Мене так трясло, що я ледве намацала ручку і вислизнула назовні. Не пройшовши й метра, наступила в червону калюжу і відскочила. Кров?! Кров... Скрізь краплі крові...

Двоє здорових чоловіків через парковку біля клубу тягли під руки хлопця в сірій куртці... Ноги в світлих джинсах волочилися по асфальту... Голова безвольно хиталася. О Боже... Це... Це...! Я сперлася на автомобіль, щоб знову не впасти. В очах потемніло.

– Вовк!!! – закричала я спотвореним від жаху голосом і, спотикаючись, зібравши всі сили, зі звірячим риком побігла за ними.

Читай оновлення: два свіжі розділи вже на сторінці.
Пиши, як гадаєш, що буде далі?..