Ліфт до вічного кохання

Ліфт до вічного кохання

Шановні читачі, доєднуйтесь до прочитання роману "Ліфт до вічного кохання" — це емоційна історія про Єлизавету, 38-річну матір двох дітей, яка після розлучення починає нове життя, влаштувавшись аналітиком у холдинг «New Innovation Group». Випадкове проливання кави на генерального директора Олександра в ліфті стає іскрою, що запалює їхні стосунки, сповнені напруги, гумору та пристрасті. Паралельно Ліза балансує між кар’єрними викликами, офісними інтригами та турботою про дітей, Женю і Катю, чиї пустощі додають тепла й легкості. 

 

Завжди, на будь якому етапі свого життя, в будь якому віці, з будь яким характером, кохання з'являється і йде поруч. У наших героїв, кохання і почуття з'явились тоді, коли обоє того не чекали.

Ці почуття двох дорослих, самодостатніх, самостійних  людей - надихають і показують, що поруч з'являються найдорожчі люди і приймають нас з тим що є в нашому житті!

 

Підписуйтесь, забирайте собі до бібліотеки та насолоджуйтесь!

 

Оновлення кожні дві доби!

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Анна Лір
14.09.2025, 08:38:32

❤️❤️❤️

Інші блоги
❤️ Знижка на книгу ❤️
Любі мої, сьогодні на мою книгу «Я і мій привид» діє знижка! Це історія про Василину — сильну піфію, яка так і не змогла довчитися в Академії магії. Але хіба диплом робить тебе менш обдарованою? Магічний дар нікуди
❤️ Виправилась.❤️
Любі читачі, мабуть спека трішки впливає на сприйняття. Приношу свої вибачення за переплутані місцями два останні розділи. Вже все виправила. Дякую що читаєте і вчасно вказали на помилку. З теплом ❤️
☘️"Помста русалки" — завершена історія☘️
Доброї ночі! Хочу поділитися з вами моєю завершеною історією, а то писати писала, а так і не анонсувала її. Можливо, хтось пропустив, тож запрошую почитати! Історія писалася до мого улюбленого свята Івана Купала. Колись
Та як тут не ревнувати...
Спускаюся на вечерю разом із Діаною. Дідько! Я і забула, що сьогодні в Георганова гості. А сама ж передавала повідомлення від Назаренка економці! Плюс чотири персони на вечері. Роззява. Я була впевнена, що вони всі — чоловіки,
Гарна?
Ми приземляємося в палаці, і Белгард особисто зустрічає нас. — Покажи свою драконицю! — просить друг, і я обертаюся. Розправляю крила і плескаю ними (хоч цьому я навчилася!), викликаючи металевий дзвін луски. — Красуня!
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше