Стискаюся в клубок, підбираючи хвіст і притискаючи його і хворе крило до тіла, прекрасно знаючи, що зараз станеться. Навіть якщо величезний чорний дракон просто потрясе мене за загривок, як це зазвичай робив Браккас, мені це не здасться замало. А якщо Остер ще й підійме мене й жбурне об землю… Я скиглю та підтискаю лапи. Мені треба поберегти кінцівки, інакше я не втечу!

Остер налітає на мене, і я вже готуюся відчути на холці його зуби або кігті, але дракончики раптово прикривають мене своїми маленькими тільцями!

Якщо Остер зачепить їх кігтем… Хапаю одного зубами й ховаю під здоровим крилом, а другого встигаю відкинути мордою в бік. І… Ричу на чорного дракона! Це самогубство. Я знаю… Але інстинкт захисту члена зграї спрацював швидше за мозок.

«Каріон! Що відбувається?» — знову чую Лейру.

«Я… я, здається, вмираю… Я кохаю тебе, Лейро! Тобто кохав…», — зізнаюся і вдруге за сьогодні провалююся в темряву.

"ІМПЕРСЬКИЙ ЗНАЙДА"

Оновлення щодня о 00:00!