Маленький спойлер, до нового розділу)))

Тема лекції про традиційну кухню настільки розбурхала апетит студентів, що вони із захопленням дивилися на зображення соковитих, апетитних страв на екрані. Але апетит Пака розгорівся зовсім не від їжі. Його погляд немов приклеївся до оголених ніжок Ади, які зухвало визирали з-під занадто короткої спідниці, що кожним рухом тільки більше відкривала заборонене.

Він змушував себе тримати рівний тон, пояснюючи матеріал, та щоразу, коли кидав погляд у її бік, серце зрадницьки стискалося, а думки розліталися врізнобіч. Ада ж ловила його на гарячому — і кожна її лукава усмішка, кожен грайливий нахил голови давали зрозуміти: вона чудово знає, як сильно його мучить.

— Ну що ж, матеріал у вас є, — підсумував він нарешті, намагаючись удавати спокій. — Я чекаю від вас конспект по традиційній кухні Кореї.

— Гаразд, — протягнули студенти хором і, шелестячи зошитами та рюкзаками, швидко залишили аудиторію.

 Пак піднявся з-за столу, йдучи за всіма, та його погляд невідривно ковзав за фігурою Ади, що м’яко похитувалася попереду. Він ішов обережно — не надто близько, аби не видати своїх намірів, але й не настільки далеко, щоб упустити момент.

Купи собі професора