Натхнення ти де?
Хто такий Автор?
Дехто думає, що писати книги легко, що в голові у автора вже готовий сюжет з усіма перепетіями в житті героїв.
Дехто думає, що книги пишуться роками.
Дехто думає, що Автор це хтось неймовірний, що його можна одразу впізнати серед інших.
Хтось думає, що Автор-це людина не від цього світу, живе лише уявою, вітаємо в хмаринках.
Розкажіть трохи про себе.
Який ви Автор?
Чи ви суміш всіх названих, чи тільки кількох?
А можливо ви зовсім інший Автор?
Чи буває у вас, що натхнення накочує на вас несподівано, захоплює всього тебе? Чи є твоє натхнення яскравим, блискавичним? Чи навпаки твоє письмо є рівним,спокійним, але таким теплим та приносячи тихе задоволення?
Чи бувають в тебе періоди "затишшя"?
Як ти повертається натхнення? Чи ти просто живеш, захоплюєшся життям і натхнення приходить саме, як справжній друг?
8 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЄ ідеї, які я ще довго виношую в голові, розвиваю, а тільки потім відкриваю редактор, а в натхненні писати бувають паузи ... довгі... А іноді "муза" приходить так несподівано і я відчуваю, як мене "окриляє").
Ірина Пархоменко, Чудове відчуття "крил", ті неймовірні емоції ♡♡♡
У мене багатенько ідей в голові, одна вже добре пережита й пережована, але якщо натхнення немає, то й пальцем не поворухну, щоб хоч раз натиснути клавішу, адже тоді виде якась хвігня))
Оксана Павелко, Чудово розумію. Буває сідаю писати, а натхнення немає, і все написане зовсім не те, фігня фігнею
Я - автор, який пише емоції. Багато хто зауважує. що мої тексти є емоційними та торкаються серця, і це дуже цінно.
Натхнення приходить, коли його зовсім не очікуєш, але частіше за все просто сідаю і пишу, бо маю власні дедлайни, яких дотримуюсь. Найцікавіше те, що першу книгу писала майже 3 роки - написання перервала війна, а потім через 2 роки я повернулася, щоб закінчити свою першу історичну драму. Друга книга - близько року, а третя - за кілька місяців. Відчувається набита рука )))
Буває, прокидаюсь вночі і починаю писати у нотатник телефону якийсь текст. Не обов'язково для книги. Я пише ще й тексти для своїх каналів у тг, тому жалкую. що є певне розпорошення, бо коли пишу тексти. не пишу книгу.
Ріна Март, Дуже цікава ваша розповідь. Ваш досвід. У мене теж буває, що не можу заснути дуже довго, бо приходять думки-натхнення, ідеї)
Я – візуал. Історії в мене виникають, коли трапляється якийсь об’єкт, що надихає =) Це може бути людина з цікавою зовнішністю, будівля, ландшафт, країна, сценка на вулиці чи навіть загублена на дорозі іграшка. Або картинка! =))
Головне, що це не завершена кіноісторія – для мене її герої вже не змінюються й існують такими, якими їх показав автор. Тому більше люблю читати, ніж дивитися кіно. Із чужих книжок теж можуть народжуватися історії.
Колись читала інтерв’ю з дружиною Гаррі Гаррісона (також автора фантастики), і вона розповідала, що завжди має план початку та кінця твору, а от у її чоловіка є тільки початок – далі герої самі кудись ідуть. =))
Я для себе поки не вирішила, що краще. Зазвичай я одразу знаю кінцівку, але іноді герої від неї тікають – і тоді доводиться вигадувати нову.
Анна Лінн, Так і є. Іноді історії схожі на реальні, іноді хочеться більш романтичний кінець.
Я вважаю, що кожен герой живий в своїй історії, він має голос, починаючи з першого слова, що він сказав в книзі
Натхнення приходить тоді, коли я не чекаю, бо коли чекаю воно не з'являється. Я маю бути готовою, адже можу писати довго, і захопитися ідеєю.
Бути Автором це складно, адже потрібно із голови принести текст до світі. Аби зрозуміли суть, що хоче сам Автор донести читачам.
Бути Автором не легко. Навіть сама я живу в уяві. Вчуся, і бачу своїх персонажів. Можна сказати це розминка перед стартом.
І так Автором бути цікаво, адже пишеш світ, якого лише одна людина бачить - це ми. Тільки ми можемо так написати, і описати текст, що усі плакатимуть і від радості, і від смутку.
Автор не шанована людина для тих, хто не розуміє його творчість. Адже Автор найкраща професія тільки ніхто цього не помічає.. На жаль..❤️✨
Мелені Матхевен, Погоджуючись з вами, Автор-це не готові шаблони, неготовність речення, неготовність герої.
Ми проживаємо разом з кожним героєм його історію, його вилетить та падіння♡
Так і є, частіше за все натхнення приходить несподівано) Звісно, можна поставити мету і написати план твору, а тоді методично йому слідувати. Але за моїми спостереженнями найкращі сцени пишуться в моменти несподіваного натхнення))
Анна Лір, Супер, що є речі для повернення натхнення. В мене частіше всього воно приходить саме.
Або ж сідаю без нього , а воно з’являється в процесі.
Часом важко саме сісти і почати)
Моє несподіване натхнення приносить цікаві ідеї, але шкода, що я не встигаю всіх їх записати))
Вікторія Вецька, Дійсно шкода. Дякую за відповідь ♡
Гарно написали, дуже поетично. Для мене натхнення це те, що виникає під час кропіткої праці впродовж деякого часу, або не виникає. Через це я на нього майже не розраховую. Виключенням є випадки, що трапляються вкрай рідко, коли просто відчуваєш, що треба сісти та негайно записати якусь думку/речення/абзац/сторінку, навіть не знаючи заздалегідь, куди саме воно пізніше увійде ))) Щось таке )))
Сергій Ляховський, Цікаво. Я була впевнена, що всі Автори різні)
Дякую за вашу відповідь)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати