Вітаю!

Зважаючи на надмірне навантаження на роботі, мала обмаль вільного часу для написання нового розділу улюбленого твору. Потроху, по абзацу, писала ночами і, нарешті, опублікувала. Дякую, що дочекалися. 

Запрошую до прочитання.

Невеличкий уривочок:

"... 

Злата тихенько постукала у відчинені двері і, коли Ерік повернувся до неї, спитала:

— Ти зайнятий? Пробач, що перериваю, але маю підготувати сканер для…

— Заходь, будь ласка, роби що маєш, я почекаю.

Він пересів на інший стілець і дістав з кишені телефон, роблячи вигляд, що робить щось важливе, а сам непомітно спостерігав за жінкою. Вона повільно всілася в крісло, зайшла в програму і почала синхронізацію. Чомусь цей процес затягнувся, чи то від гальмування системи, чи то так довго сприймалося, адже Злата відчувала на собі його погляд і їй було ніяково…

— Так, сьогодні програма працює повільно, треба набратися терпіння. - промовив поміж телефонними справами.

— Що ж, почекаю… - Злата повернулася до чоловіка і посміхнулася.

— Щось трапилося? - Ерік сховав телефон і підсунув свій стілець ближче до неї, - Ти плакала? Хтось образив тебе? - у його очах водночас відобразився гнів, хвилювання і турбота..."

Наразі не обіцяю, що наступне оновлення буде дуже скоро, але намагатимусь прискорити публікації.  Вдячна за терпіння і очікування. Дякую, що підтримуєте твір вподобайками і оцінками. 

Залишайтеся в безпеці

Обійняла. Неля Скай ❤️