Годі вітати з новинкою!

Не хотів писати про це, але вже сил ніяких немає терпіти.

Я вас дуже прошу без капс-лока - годі писати "Вітаю з новинкою" під творами. От реально. Це якийсь спам, що не несе ніякої користі. 

Я б не писав про це, але побачив, що любителі "вітати" пишуть це просто так, а твір навіть не переглядають.

Якщо немає часу / бажання читати твір, не читайте. Активність ради активності не потрібна.

8 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Микола Давидкін
30.09.2025, 14:05:46

Розумію про що Ви. З одного боку так, найбезцініший відгук - це відгук зі справжніми враженнями, якими спонукає поділитися прочитаний розділ. З іншого - ця традиція з вітаннями тягнеться ще з “бородатих” часів. Вітають з новинкою зазвичай колеги автори. Хтось з колег дійсно читає і ділиться враженнями з позиції читачів. Але здебільшого у письменників на це банально не має часу. Знайомих авторів зазвичай чимало, свою творчість також потрібно просувати, хатні справи, робота і т.д. Якщо коротше, оце привітання, авансова вподобайка, як своєрідний мінімум, що можна зробити, щоб підтримати колегу. Плюс кожен коментар дає змогу книзі хоч на трохи вистрибнути у стрічку “Обговорюють”, і стати ненадовго видимішою для частини потенційної аудиторії. Не знаю, як воно насправді, але у мене таке бачення. Розгорнуті коментарі зі щирими враженнями нічого не замінить. З іншого боку в прояві підтримки у вигляді побажання наче також нічого поганого. Хіба що можна його дещо урізноманітнювати, щоб не стандартною фразою, а трохи від себе. Але то вже на розсуд кожного.

avatar
Щастя
30.09.2025, 13:47:25

Ви якісь дуже негативно настроєні❤️❣️❤️

avatar
Кері Блек
30.09.2025, 13:44:35

Я аж посміхнулась. Пасивно-агресивний ви наш ❤️

avatar
Марк Лапкін
04.09.2025, 16:05:55

Вітаю з новим дописом у вашому блозі!

avatar
Дієз Алго
04.09.2025, 16:03:46

Це просто підтримка) І не психологічна, бо ваш твір може попасти на першу сторінку в рубриці "активно коментують", а це означає, що його побачить багато людей. Тут це дуже важливо - бути видимим. Тобто, ці люди не себе демонструють таким чином) А взагалі, вас чекає ще багато моральних травм: "взаємні підписки" не читаючи і навіть лайки не читаючи)) Саме смішне, що це приносить користь, хоч і не приносить задоволення...

avatar
Світлана Фоя
04.09.2025, 15:06:06

Коментар видалено

Будь-які коментарі під книгою просувають книгу. Тому дякуйте та насолоджуйтеся просуванням. Підтримка краще за тишу під книгою.

Показати 10 відповідей
Влад Муха
04.09.2025, 14:33:43

Діана Козловська, Вітаю з новинкою!

avatar
Белла Ісфрелла
04.09.2025, 12:40:36

У ваших словах є логіка і трохи токсичності..) Я завжди намагаюся прочитати розділ, щоб залишити змістовний коментар, але, на жаль, не завжди маю на це час. Проте знаю, що деяким авторам навіть така підтримка дуже потрібна. Тому залишаю і змістовні, і з привітаннями, як виходить. Звісно погоджуюся, це може виглядати як спам. Я теж віддаю перевагу змістовному коментарю чи хоча б сердечки, це краще. (Можливо авторам робити помітки щодо цього?)

Інші блоги
10к переглядів!✨
Моє темне фентезі Їх розлучила Смерть офіційно зібрало 10К переглядів! Хочу сказати величезне ДЯКУЮ кожному, хто зазирав у нові глави, писав рекомендації та коментарі, переживав за персонажів, сварив мене за помилки,
Я випадково підчепила боса...
❤❤❤ Ельвіра, всього лише няня, і Захар не втомлюється їй про це нагадувати. Але що робити, коли чоловік, який постійно говорить про правила, сам починає їх порушувати? Коли один його дотик змушує забути про здоровий
Цікава тема - взаємозалежність
Завдяки Марку Лису і Герману Харінгтону вималювалась ця цікава тема. Чи всі однозначно її сприймають? На перший погляд - це про ідеальне кохання і пристрасть. Герої сваряться, між ними іскрить - а сторонній глядач розуміє:
Рецензія на книгу А. Романенка "Боги з гуртожитку"
Вітаю всіх і бажаю мирного неба! Коли я відкривав «Богів з гуртожитку», то зважаючи на теги та анотацію, очікував побачити легке гумористичне фентезі про студентські пригоди. Проте історія Андрія Романенка виявилася
Вітаю себе з новинкою!
Це класична історія про 2009-й, безтурботне студентство, коли все було добре, трава була зеленішою, а від співу пташок аж вуха закладало. У центрі сюжету — два типи зі старших курсів філологічного факультету одного з харківських
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше