Привіт, букнетівці!
Пам’ятаєте свою першу книгу? Ту, де ви то писали до третьої ночі, то видаляли цілі розділи, то намагалися домовитися з Музою через третю чашку кави. А потім сиділи й думали: «Та ну, це все якась маячня…»
Я теж через це пройшла: у мене були нічні батли з клавіатурою, тексти, які летіли в смітник, і моменти, коли я серйозно думала здати ноутбук у ломбард. І тоді мені страшенно бракувало простих слів, які сказали б: «Розслабся, так буває з усіма».
Тому я взяла й записала все, що хотіла б почути на старті: вправи, підказки, лайфхаки і трішки цинічної правди. Не лекції й не сухі правила, а те, що реально допомагає, коли сидиш о третій ночі й вагаєшся — писати далі чи закривати документ назавжди.
Це не курс, не марафон і навіть не класичний гайд для продажу. Тут немає обіцянок «станеш бестселерним автором за 30 днів» чи «5 кроків до видавничого контракту». Ні. Це просто мій досвід — чесний, місцями кумедний, місцями болючий, але справжній. І кілька речей, які перевірені не теорією, а реальною практикою.
Я назвала це «Твоя перша книга без нервового зриву».
Забрати можна безкоштовно тут.
І тепер мені цікаво: а що найбільше добивало вас у перших спробах писати?
— безсонні ночі й кава відрами?
— герої, які відмовлялися слухати й жили своїм життям?
— чи, може, критики в голові, які постійно шепотіли: «Кому це взагалі треба?»
Давайте поділимося цими історіями в коментарях. Бо всі ми починали однаково розгубленими — і саме завдяки цим «факапам» видно, як ми ростемо.
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиУ перших спробах писати головне і найтяжче це завершити книгу. Тобто, саме сісти і її написати.
Я дотримуюся правила: писати мовчки! Тобто писати не розповідати у соцмережах яка буде (!) гарна та цікава книга. Лише так щось вийде.
А сумніви бувають у всіх, і у новачків і у досвідчених авторів. Кожна нова книга - ніби перша.
Успіхів у творчості)
Надія Філіпська, Так-так, не моду не погодитися, дописати книгу — це дійсно іноді найскладніше в усьому процесі. Я не одноразово з цим стикалась, тому це один з факторів чому мені захотілось зроби гайд-помічник))
Все, що Ви перелічили я мала значно пізніше, тож чудово розумію)
А от перша книга здавалась мені чудовою, доки я не почала писати, щось справді змістовне чи принаймні логічне)
Та в моєму випадку спрацював вік, у 12-13 років мало, що розумієш, а перші твори нерідко насичені чужим досвідом чи збіркою кліше з уже прочитаного)
Тим не менш, я вдячна тій версії себе, бо завдяки ній я досі пишу і, власне, можу побачити як з роками змінився мій стиль і взагалі розуміння, як подати сюжет чи розкрити персонажів)
Втім, завжди є куди рости і це чудово)
Дякую за тему, поринула у теплі спогади)
Ви робите важливу справу, дякую!
Кайла Броді-Тернер, Дякую за ваш приємний коментар) Можу сказати, що це дійсно класно, що ви пройшли саме такий письменницький шлях. Я сама з таким теплом згадаю свою початкові роботи та з гордістю простежує трансформацію мене, як авторки
Я ще тільки вчусь і набуваю досвіду.
Лана Рей, Мені здається ви достатньо досвідчена авторка)) Але якщо буде цікаво скористатися моїм гайдом-помічником та взяти звідти щось корисне для себе, буду рада!
Я й досі набиваю гулі, наступаю на граблі і ці факапи переслідують постійно.Одні виправляю, нові з'являються.
Світлана Романюк, Ох, розумію вам, гадаю так у багатьох письменників. Буду рада, якщо візьмете щось корисне для себе з мого гайду-помічника)
Усе було. І є надалі))
Romul Sheridan, Так, мабуть у багатьох) Може мій гай-помічник стане вам у нагоді)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати