Додано
31.08.25 20:13:53
Не пропускайте наступних прод! Насувається Щось!
А ви вже читали новий розділ Потраплянка в лиходійку. Наречена-лисиця в академії , де Елісон вирушає до бібліотеки, на таємну зустріч зі Спайком? Ту саму, де на них чекає дуже серйозна розмова?
Якщо ні - мерщій! І найближчими днями точно не забувайте заходити на нові розділи, бо я обіцяю вам розкішні мозковиноси! І чим більше ви коментуватимете, тим цікавіші подробиці обіцяю написати ;)
— Привіт, — усміхнувся він.
Усміхнувся так, що у мене в грудях немов метелики затріпотіли, чорт забирай!
Повільно видихнувши, я через силу опанувала себе, зайшла за стелаж та наблизилась до нього.
— Рада тебе бачити. День був направду скаженим, — пробурмотіла я, прихиляючись до полиць за пів метра від нього. Навпроти. Добре було б тримати більшу дистанцію, але знову ж таки, так нам не вийде перешіптуватись. Доведеться говорити гучніше, аби чути одне одного, а тоді наші розмови можуть почути й інші студенти, які вештатимуться бібліотекою в пошуках потрібних книжок.
— Можу собі уявити, — нервово пихнув Спайк. — Ти ж в курсі, що зараз вся академія лише про тебе й говорить?
— Я здогадалася, — кавкнула я, схрестивши руки на грудях.



Хелена Хайд
954
відслідковують
Інші блоги
Друзі, на Букнет стартувала акція "Книжкова весна"! Упродовж її дії ви можете придбати книги улюблених авторів зі знижками до 30%, а ще - отримати шанс виграти промокоди на безкоштовне читання будь-яких платних книг
Сьогодні в мене для вас остання, але від того не менш розкішна візуалізація, яку мені зробила Дана "NeuroMagic". Ви тільки погляньте на цю естетику! Ми переносимося у манірну Англію кінця ХІХ століття з історією «Тінь
А саме - у авторській поетичній адаптаціі одного з найвідоміших віршів мого улюбленого Дж. Р. Р. Толкіна — Mythopoeia, ось що в мене вийшло: Мій любий пане, я сказав недавно, Що не буває проклята так явно Людина, створена
Привіт всім!!! У нас щось новеньке та інтригуюче: Я сиджу в кабінеті на двадцять восьмому поверсі «Апекс Наві» і дивлюся у вікно. Київ розкинувся внизу, як іграшковий. На столі — два флакони Ganymede, які я так і не віддав
Сьогодні нарешті трішки довідаємось про таємницю Орисиної бабусі. Станеться це випадково, у парку. А настпуний розділ буде про життя цієї хоч не головної, та все ж особливої героїні. Вона побачила бабусю
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПерше зображення.... коли вже нарешті???
Христина Вілем, Дуже щаслива чути))
Історія захоплююча.
Дякую
Євгенія Сидоренко, І вам дякую! Дуже рада, що вона подобається)
Дивовижні візуали. ❤️ ❤️ ❤️
Лана Рей, Дякую! І наступні розділи будуть відповідно дивовижними ;)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати