Чи зможу я коли-небудь вирватися з цього кола?

Всім привіт ☺️ Невеличкий уривочок з опублікованого розділу ♥️

Повертаю голову, щоб подивитися, хто це порушує мою ідилію, і бачу того самого молодика з іншого кінця стійки. Чоловік безцеремонно сідає на сусідній стілець і уважно на мене дивиться.

— Я — Ден, — представляється він, легко нахиляючись уперед. — А як звати цю прекрасну пані?

— Олівія, — відповідаю трохи збентежено, не очікуючи на таку прямоту.

— Радий знайомству, Олівіє, — усміхається Ден, не приховуючи захоплення. — І як сталося, що така чарівна жінка сьогодні тут сама?

Усмішка на моєму обличчі враз зникає. Слова, можливо, й банальні, та запускають в голові черговий ланцюг спогадів. Знайомий тягар знову стискає груди. Чи зможу я коли-небудь вирватися з цього кола?

Запрошую до цієї запальної історії ☕️

 

 

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Торі Елін
29.08.2025, 11:56:34

❤️❤️❤️❤️

avatar
Поліна Крисак
29.08.2025, 10:05:28

Я, навіть здогадуюся чому.

Інші блоги
♥чорні Первоцвіти♥ціна свободи — один підпис!
Мої любі читачі! Сьогодні особливий день у житті дарк-роману «Забуті під сонцем». Я підготувала для вас візуальну історію, яка допоможе ще глибше зануритися в атмосферу Ер-Ріяда, де кожна помилка може стати фатальною. Про
А я пробачила тебе....
Всім привіт ✍️ ☘️ (⁠◠⁠‿⁠・⁠)⁠—❤️☀️ Одного весняного вечора, а саме 29 березня завітав до мого блогу https://booknet.ua/blogs/post/426840 пан Дима Чирков - молодий автор,який так само як і я пише вірші і власне відповів
Експонати, які занадто схожі на ваших сусідів ☢️
Вітаю, шановне товариство! Перший номер нашого «Шоу» вже стартував, а це означає, що завісу піднято. Попереду на вас чекають захопливі й до болю знайомі картини людської ницості. Хочете зазирнути за лаштунки наступних
Спойлер! Щоб не розслаблялися...
— Дякую, Стефе. Він навіть не усвідомлює, що змушує мене усміхатися кожен раз, коли я чую саме таку версію свого імені. — Нема за що. Ти потрібен мені в нормальному стані. Інакше не зможеш насолоджуватись, — я зробив
Чорні Первоцвіти
Чорні Первоцвіти "Чорні первоцвіти" від Ольхи Елдер — збірка, де оселилася моя нова історія. Участь у цьому проекті стала для мене можливістю вийти за межі та зазирнути в естетику темряви. Це буде відверто,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше