Нарешті. Остання частина другого тому.

Мабуть, це найприємніша мить для автора — коли нарешті можна поділитися результатом своєї праці.
Зараз я працюю над графіком викладання глав. Як вам буде зручніше: щодня чи через день?

За можливі помилки одразу прошу вибачення. Я перевіряла текст сама, проганяла через онлайн-редактор, але, певна річ, через пів року знайду їх ще й самостійно. Так завжди буває: очі замилюються, а з часом бачиш недоліки й думаєш, як можна було зробити краще.

Та попри все, головне — історія оживає, і я дуже рада, що можу ділитися нею з вами. Дякую, що читаєте й підтримуєте.

Також нагадую: зв’язок лише односторонній — я бачу ваші коментарі, а ви мої відповіді — ні.
Скільки це триватиме — невідомо