Серце впало кудись вниз, а все тіло затрусилося – дрібно, гарячково.

Позаду мене хтось стояв.

Хтось дуже високий – це я боковим зором помітила, коли погляд безпорадно метнувся, а всі почуття невідомим чином загострилися.

І, коли я вже відкрила рот, щоб видати розпачливий крик, чиясь широка долоня затиснула мені не тільки рот, але і майже все обличчя.

Та, не грубо, треба зауважити, а навпаки, обережно, навіть делікатно.

– Тихо… – пролунав вкрадливий голос, – Не кричи…

Друга важка долоня лягла мені на потилицю.

Серце від жаху забилося в усіх місцях одразу. Навіть у п'ятах.

Я повільно похитала головою.

Він прибрав долоню з мого обличчя, взяв мене за плечі і повернув до себе.

Я трохи відкинулася назад, вперлася спиною в балконну решітку, щоб побачити того маніяка, який забирається ночами в кімнати молодих дівчат.

– Чого ви хочете? – пропищала переляканим, жалюгідним голосом, – У мене немає нічого… такого

– Хочу на тебе подивитися…

– На мене… що?

– Подивитися ближче. Яка ти є…

І він нахилився майже впритул до мого обличчя.

ЧИТАЙТЕ ПРОДОВЖЕННЯ ЗАХОПЛИВОЇ ІСТОРІЇ ТУТ⬇️

НАРЕЧЕНИЙ ПРИЙДЕ ОПІВНОЧІ✨

І щоб завжди бути на зв'язку⬇️

ТІК ТОК❤️

Facebook❤️

Telegram❤️

Велика  подяка усім, хти читає, коментує і надихає!