Спостереження ✨

Ось залишилося опублікувати п'ять останніх розділів книги «Мене звуть Х'ю Бланш». І починаю ловити себе на думці, що головний персонаж ще та мерзота. Покидьок з великої літери. Він би міг дати фору всім лиходіям. Але ж звісно отримує від мене ❤️❤️❤️

"Служниця спритно поставила на стіл пляшку й три чарки. Не кажучи й слова, Сарген налив горілку, вихилив чарку залпом, те саме зробив і Едгар.

— Міцна, — відкашлявшись, промовив Едгар.

— Найкраща, — видихнув Сарген. — Тепер можемо й поговорити.

— Я вже сказав, — пірат зчепив руки в замок, поклавши їх на стіл.

Вуста работорговця викривилися. Він налив собі ще й вихилив, гучно грюкнувши чаркою об подряпану дошку.

— Нічим не можу допомогти, Волтере, — твердо промовив Сарген, і його крижаний погляд не відводився від співрозмовника. Світло олійних ліхтарів різко окреслювало його риси, а глибокі шрами від опіків здавалися рваними, ніби якийсь звір шматував його живцем. — Не знаю, у що ти встряг і що це за дівка. Але за вами полюють, і винагорода немаленька.

— Моя голова завжди високо цінувалася, — хмикнув Едгар, наповнив чарку й ковтнув.

Сарген витягнув пістоль і поклав його перед ним.

— Можу дати дружню пораду. Це все, на що здатен.

— Ти мені винен, — грубо, але впевнено промовив пірат, накривши зброю долонею. — Нагадати, чому ти ще дихаєш?

Тіло Х’ю напружилося, передчуваючи біду. Вона сиділа тихо, перебираючи пальцями край сорочки. Від неї нічого не залежало. Її слово тут нічого не важило. Хіба що тішило — вона більше не в клітці. Але що з іншими?..

Сарген криво всміхнувся, відкинувся на спинку стільця.

— Я добре пам’ятаю. Мій борг сплачено. І за горілку я заплачу.

— Скільки? — коротко кинув Едгар, ховаючи пістоль. — Скільки тобі заплатили? Ти ж не просто так заговорюєш мені зуби?

— У них Агата. 

Вуста пірата зімкнулися в тонку лінію.

— Вона шукала тебе. І вляпалася. — Пауза. — Через тебе.

— Вона доросла дівчинка й знала, на що йде, — холодно відповів Едгар. — Деякі справи завжди небезпечні.

— Вона довірилась тобі. А моя довіра до тебе залишила клеймо на моєму тілі. Можливо, я і дихаю тільки тому, що ти витягнув мене з полум’я. Але ж ми добре знаємо чому воно здійнялося."