"Перші кроки"
Флешмоб від пані Марія Енріх
1. Чому саме такий псевдонім?
Насправді у мене немає псевдоніму — це моє справжнє ім’я.
Зізнаюся, колись я й сама ховалася за вигаданим ім’ям. Але минув час: я подорослішала, стала впевненішою в собі й навчилася не зважати на думку всіляких «знатоків».
До того ж я не хотіла, щоб мій колишній псевдонім тягнув за собою тінь минулого. Тоді я писала іншою мовою, і він був частиною тієї епохи мого життя. Тепер же для мене важливо починати з чистого аркуша — і під власним іменем.
2. Перша прочитана книга.
Першою книжкою, яку я самостійно прочитала, були «Хроніки Нарнії» Клайва Льюїса, а саме том «Лев, чаклунка та платтяна шафа». Саме з цієї історії почалося моє захоплення фентезі: вона відкрила двері у світ, де магія й пригоди переплітаються з дитячою вірою у диво.
3. Перша спроба писати.
Мої перші спроби писати сягають ще минулого тисячоліття. Тоді в мене не було комп’ютера — я занотовувала історії в зошит. Деякі з тих зошитів навіть збереглися до сьогодні, і часом цікаво їх переглядати: вони ніби містять відбиток мого тодішнього мислення й фантазії.
Публікувати тексти в інтернеті я почала приблизно з 2007 року, коли вдома з’явився омріяний комп’ютер та доступ до мережі. Проте звичку писати від руки я не втратила й досі — у цьому є своя особлива магія.
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДуже цікавий блог. У мене з вами спільне те, що також маю за плечима довгий шлях до української літератури. Але я не соромлюся своєї російськомовної спадщини. Мій поточний проєкт на Букнет є приквелом до істрії, що на цю мить існує лише російською, тобто у мене в архіві, позаяк свій потужно "розкручений" акаунт на відповідному ресурсі я видалив ще у 2022-му, через що також довелося починати з нуля. Але я не жаліюся. В буденному житті я людина консервативна за звичками, а ось у творчості дуже полюбляю поринати у щось нове.
Бажаю вам творчого натхнення та емоційних сил витримувати наше буремне сьогодення!
Наталія Шепель, Дякую, що поділилися. Гарного вам вечора!
Нарнія – одна з найулюбленіших серій книг. Але аж ніяк не перша =) З нею мене познайомила школа. У нас було завдання у 5-му класі, щоб усі принесли свої улюблені книги. І ось моя найкраща подруга приносить цикл Нарнії. І я починаю читати – і просто супер! І пам'ятаю, що з одного боку було радісно, що такі книги існують, а з іншого - прикро, як вона, та, яку я знаю з дитячого садка, ховатиме від мене цей скарб! =)
Анна Лінн, :)
Багато хто починав з зошитів) Проте ось зараз я вже не зможу писати історію від руки. Мої думки настільки швидкі, що я за ними ручкою не встигаю. Лише друкувати з ноутбука) Коли пишу, нагадую персонажа з фільму, який друкує зі швидкістю світла хд Але ось плани до книг пишу від руки. Навіть друкую візуали героїв та клею поряд)
Нарнію, до речі, тільки дивилася. Не читала)
Дякую, що поділилися)
Діана Козловська, Писати одразу на ПК, звісно, набагато зручніше, але мене завжди відволікають помилки, які в зошитах залишаються майже непомітними. На екрані ж вони так і стрибають перед очима, збиваючи думку й змушуючи перечитувати одне й те саме речення кілька разів. Тому, якщо є можливість, а натхнення справді «пре», то, мабуть, краще скористатися голосовим набором. Так думки ллються швидше, без затримок, і текст виходить живішим — таким, яким він народжується в голові, а не після десятка виправлень і зітхань.)))
Дуже цікаво. Нехай письменництво і надалі буде для Вас окриленням у житті. І ніякі "затоки" не змусять Вас згорнути ті крила✨✨✨
Romul Sheridan, Дякую.
Спостерігаю, що деякі автори тут залишили в минулому старі псевдоніми та тексти іншою мовою. Я, до речі, одна з них. Вважаю, що починати знову — це теж треба вміти. Це й справді нагадую новий розділ книги.
Белла Ісфрелла, Погоджуюсь )
❤️❤️❤️
Elaren Vash, :)
Цікаві у Вас перші кроки!❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати