Старт циклу «кохання перевертня» — 30.08!

Анотація: Хто б міг подумати, що звичайне знайомство здатне перевернути моє життя на «до» та «після»... Чому ніхто мені не сказав, що випадкова зустріч із дівчиною приведе мене до таємничого й трохи дивакуватого поселення, яке я намагатимуся оминати вже після першого дня? На щастя, знайшовся той, хто зміг допомогти. Але чи була то справді допомога? Можливо, він мав інші наміри?

Це історія про кохання, яке зростає серед таємничого світу перевертнів, де серце іноді небезпечніше за ікла.

Перші розділи вже зовсім скоро — не пропустіть!

Посилання на книгу: https://booknet.ua/book/iogo-slabkst-b441861

P.S. На обкладинці книга позначена як #0, оскільки вона є ознайомчою частиною цього циклу. У ній з’являються персонажі, які згодом стануть головними героями наступних книг, де розкриватимуться їхні власні історії та проблеми.

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Happy Halloween! І ласкаво прошу до «дому»!
Саме сьогодні на Booknet вийшов перший розділ моєї гелловінської історії «Дім». У невеликому українському селі Вербове стоїть старовинна садиба Ліновських. За її стінами зберігається не лише історія кількох поколінь.
Сцена в ліжку з "Ворон. Тепер ти моя"
Ось так іноді поряд може опинитися зовсім неочікувана людина, яка підтримає тебе у найважчий період життя, бо ти також їй потрібна. Йому боліло зовні. Дуже. А їй боліло всередині. Також дуже. Читати тут
У пошуках себе...
Друзі, вітаю. На зв’язку Кирилл Фролов. Сьогодні я хочу поговорити з вами не про вигадки чи художні сюжети, а про те, що набагато ближче кожному з нас — про реальне життя. Я прийняв рішення написати абсолютно чесну,
Вона прокинулась на відборі дракона
Уявіть: ви кондитерка з Києва. Ви посковзнулися на обледенілих сходах біля метро в найдовшу ніч року. А прокинулися в чужому тілі, у кареті, що везе наречену на відбір до крижаного дракона. Справжню Ейлін Вестмар отруїли
Гаряче оновлення і палка знижка! 1.11.26
Або навпаки?))) ⭐️Ррррраз! ОНОВЛЕННЯ! Коли я беру Олесю за руку, то відчуваю, що вона тремтить так само, як і я. — Тобі холодно? — схвильовано питаю, вдивляючись у її прекрасні світло-зелені очі. — Трошки, — зізнається
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше