Заверешення першої частини.

 Нарешті дописав вступ до книги. Так формально це перша частина книги. Але пригоди героя почнуться вже в другій частині. Саме тоді наш герой почне по справдньому не лише вивчати світ ай впливати на нього. звісно заради своїх егоїстичних цілей, але ж він не один такий, решта з тих самих причин будуть використовувати його. А хто ця решта дізнайємося аж в жовтні.

 А ось Вам і зміст першої частини. Ну і як заплановано надалі теж буде вихід однієї глави кожної неділі.

 

 Частина I: Небажаний Прибулець

  • Глава 1: Хто спішить, людей насмішить.
  • Глава 2: Це лиш початок проблем?
  • Глава 3: Аналіз Руїн та Нової Реальності
  • Глава 4: Оцінка залишків ресурсів
  • Глава 5: Новий прихисток: пошук фортеці
  • Глава 6: Дорога до потенційного місця нової бази.
  • Глава 7: Вивчення місця під базу.
  • Глава 8: Ранок покаже, що вечір не скаже.
  • Глава 9: Аналіз дій Дреко від Феї

 

Доречі вже готовий сюжет і назва другої чатини. Якщо будуть бажаючі можу в коментарях написати назву дгурої частини.

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Все пішло шкереберть...
Від своєї репутації не втечеш. Особливо, якщо твоя репутація - це скандальна столична інтригантка, яку ненавиділо пів двору. Сьогоднішній розділ це справжній холодний душ для нашої героїні. Тільки-но Вівіан почала
Продуктивного ранку ✨
Раночку✨ сьогодні буду намагатися додати новий розділ "Чорного Вирію") Всім мирного і тихого дня!
Вони пройшли довгий шлях.
https://booknet.ua/book/proekt-haos-b455010 Від першої співбесіди й незручкових розмов — до довіри, кохання, заручин і весілля. Було багато випробувань: страхи, помилки минулого, непрості зустрічі, сімейні таємниці й моменти, коли здавалося,
Як пережити першу ніч в глушині???
Вже 9 розділів на сайті! ✨ Наша Вівіан нарешті пережила свою першу ніч у Сонячній Лощині. І, скажемо чесно, це було те ще випробування. Жодних м'яких перин, жодного особистого простору чи звичного комфорту, тільки жорстке
Чи згасає натхнення без зворотного зв'язку?
Інколи ловлю себе на думці, що натхнення стає тихішим, коли не відчуваєш відгуку. Ніби починаєш сумніватися: а чи потрібні комусь твої слова, твої історії, твої думки? І тоді виникає інше запитання. Можливо, це ще один іспит?
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше