День НезалежностІ УкраЇни (вікторина і факти)

Вітаю, любі друзі! Вітаю Вас усіх з днем НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ! Сьогодні вся Україна і її мешканці, що населяють таку прекрасну і квітучу землю, святкують це надзвичайне свято. День незалежності - це не лише свято! Це історія. Це маса людського горя, пролитих крові і сліз на шляху до здобуття цього статусу. Це вагомий доказ існування такого унікального народу. І це, в першу чергу, доказ нашого з вами життя, волі і свободи, хай якими б вони не були останнім часом. Сьогоднішній день - знаменитий і визначний для усіх, без винятку, справжніх українців та українок, починаючи від тих, хто, безпосередньо, боронить чи напряму бере участь в захисті нашої держави, й закінчуючи тими, хто донатить і допомагає нашим боронцям у захисті осель, домівок та їх мешканців. Окрема дяка також Збройним Силам України, оскільки вони роблять просто неможливе, борючись з настільки кремезним, по відношенню до нашої кількості, ворогом і відбиваючись від цього породження Мордору. Виходячи з історії (справжньої, не спаплюженої під свій лад), ми знаємо, наскільки сьогоднішній день Величний і Цінний. Скільки разів нас винищували... Скільки разів домогалися заборонити нашу соловїну мову... Скільки було жорстоко і нагло вбито нашої еліти... Скільки разів наша література, мова, звичаї, традиції, свята зазнавали приниження, цькувань й винищення, а скільки було переслідувань осіб, котрі не злякалися і висували свою зневагу рабському режиму! Щороку, щомісяця, щотижня і навіть щодня ми боремося, щоб цього вкотре не допустити. Ворог також не пасе задніх, однак він не помічає однієї важливої складової, бо як казав Роман Шухевич: "Ми, усі – вояки УПА і всі підпільники зокрема, і я – свідомі, що раніше чи пізніше нам доведеться згинути в боротьбі з брутальною силою. Але, запевняю вас, – ми не будемо боятися вмирати, бо, вмираючи, будемо свідомі того, що станемо добривом української землі. Це наша рідна земля потребує ще багато добрива, щоб у майбутньому виросла на ній нова українська генерація, яка довершить те, що нам не суджено було довершити". Іноді дивишся на нашу історію і здається, що таким не похвалиться жоден народ. Тож єднаймося! В єдності сила! Абсолютно кожен диктатор боїться єдності, саме тому в наших кровожерливих сусідів немає повстань. На українських плечах лежить правда і свобода. Україна стала щитом для захисту демократії. 

 

Цікаві факти:

 

1. Референдум 1991 року: 1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський референдум, на якому 90,32% громадян підтримали незалежність. У голосуванні взяли участь 84,18% виборців.

 

2. Мирний перехід: Україна здобула незалежність без збройного конфлікту, що стало унікальним прикладом мирного розпаду СРСР.

 

3. Перший прапор: 18 вересня 1991 року синьо-жовтий прапор офіційно затвердили як державний символ України, хоча він використовувався ще за часів УНР (1917–1920).

 

Питання: 

 

а. Яка подія 24 серпня 1991 року стала вирішальною для проголошення незалежності України?

 

б. Яка організація наприкінці 1980-х років активно просувала ідею незалежності України?

 

в. В якому році Україна вперше проголосила незалежність у XX столітті (за часів УНР)?

 

Пишіть відповіді в коментарях. Сподіваюсь на вашу чесність і справедливість (0_0).

 

 

Щиро ваш: Марк Денека

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Підсумки.
Всі писали підсумки в кінці року, або ж свого перебування на платформі. Я щось не могла це зробити. Але всьому свій час. І ось я відчула, що готова це зробити. На букнеті я зареєструвалася 25. 10.24 року. Можливо зроби я це раніше
Речові докази: коли характер стає вироком
​Взагалі-то я думала, що поки нічого не публікуватиму. Працювала над «Багом». Але натхнення прийшло без попередження і притягнуло за собою ідею цілого циклу... і я не змогла її ігнорувати. ​Цикл називається «Речові
М(ж)к. Що з королевою?
Магія в книзі "Моя (жахлива) Королева" досить проста, насправді. Є ті що народжені володіти тінями, а є ті що володіють світлом. А для того, хто пробудив її в собі вона відкриває - новий світ. Так Маур бачить
Ти автор - тебе лякає ню?
Чому писати - страшно? Чому багато авторів використовують псевдоніми? Не тому, що є страх перед поразкою або перед тягарем впізнаваності. Ці причини теж можуть бути, але головне - в іншому. Відвертість. Коли ти ПИШЕШ -
І ось фінал. Я і є вогонь!
Останній розділ опубліковано. Алексіс промовила свої слова. Ця історія видалась для мене занадто емоційною. Тому візьму перерву і повернусь з трохи іншим жанром. Від самого початку я знала чим закінчиться
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше