Ти знову пішов...

Нова глава

-Це остаточне рішення? – він відступив на крок. – Якщо я піду, то вже назавжди.

Сльози підступили до очей, але слова застряг у горлі. Я не змогла видати ні слова.
А всередині кричала: Вибач, Вася… пробач мені…

Двері перед моїм носом зачинилися, і я відчула неймовірну пустоту.
– Чому?.. – одними губами прошепотіла я, дивлячись на Вітю.

 

Як ви гадаєте: якщо людині сказали зникнути з вашого життя — вона має послухати? Чи, можливо, попри все залишатися поруч?

Я переконана: кожен добре знає, чого хоче. Якщо звучать слова “зникни” — це не випадковість і не жарт. Це чітка межа. І повага до цієї межі — теж прояв ставлення.

У мене був випадок у стосунках, коли мої слова проходили повз вуха. Людина просто не чула, що це кінець. Майже два місяці мій телефон не замовкав, дзвінки й повідомлення сипалися один за одним. А я відчувала лише втому й роздратування. Врешті я дійшла до крайньої міри — заблокувала його у всіх соціальних мережах.

Знаєте, що я зрозуміла тоді? Якщо людині кажуть “стоп”, вона має зупинитися. Бо коли любов і повага зникають — від стосунків лишається тільки біль.

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Лана Рей
20.08.2025, 23:40:45

Успіхів, хорошого Муза і багато прочитань.

Інші блоги
Письменницький щоденник № 1
✨ВСІМ ПРИВІТ☺️ Хотів поділитися тим, над чим зараз працюю. Назву цю серію блогів "Письменицький щоденик" і буду кожному такому блогу присваювати номери) Практично весь свій вільний час, якого, на жаль, не так
Відгук-рецензія.
Відгук-рецензія на твір «Спряжіння. Втрати та здобутки» Вадима Сухобруса. За домовленістю з автором залишу тут свої враження від твору. Чесно, роблю це вперше, тому не знаю, як зазвичай пишуть такі рецензії, але постараюся
Обираємо обкладинку. ГолосуЄмо!
Друзі, мені дуже потрібна ваша допомога! ❤️ Зізнаюся чесно... ця новинка стане для мене справжнім викликом. Зазвичай я пишу романтичне фентезі, але цього разу вирішила ризикнути й поєднати одразу кілька жанрів: детектив,
Таємний кросовер... Або як поєднати непоєднуване⭐
Уявіть, що існує паралельний всесвіт, у якому Адріан з книги Крок у безодню та Еларія з Позначена живуть своїм звичним (або не дуже) життям. Вони ніколи ще не зустрічалися, ходять тими самими вулицями, дивляться
Один ритм на двох. Подяка та відео-спойлер
Спочатку я хочу подякувати за рекомендації до моєї нової історії «Один ритм на двох» чудовим авторкам Ельфріде Ноар та Анні Лір. Спасибі за постійну підтримку моєї творчості, це дуже зворушливо
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше