Вітаю!

Сьогодні мої книги "Морок Закохатися в темряві" та "Морок Повірити у неможливе", змінили одежинки.

Уривок

Глянув на екран, по тілу пробігся мороз, на нього дивилися красиві сірі очі, саме ті очі, які він шукав цілих чотири місяці. Та сама Злата, дивилася на нього з екрана. Здається ловив кожне сказане за кадром слово.

Виявляється — це дівча з дороги, донька міністра оборони. Злата Стоцька, оголосила про розірвання заручин з Денисом Авраменком. Ці новини вельми втішили Нестора. Тепер хоч знав кого і де шукати. Згорав від бажання знову заглянути в ці очі, красиві, виразні з довгими віями, так хотів, просто торкнутися її. Не розумів, що з ним трапилося в цей вечір, але зустріч з цим дівчам перевернула його світогляд. Серце завмерло, коли побачив її на екрані.

— Ненормальна! — Обурилася Вікторія сидячи на дивані.

Це змусило Нестора глянути на племінницю, та вирвало з роздумів. Дівчина оглянулася на дядька, який суворо дивився на неї.

— Чому ненормальна? — Примружившись поцікавився Романов.

— Треба точно бути ненормальною, аби відмовитися від такого красеня, як Денис... — Нахмурившись висловила свою думку Вікторія.

— І, що ж такого незвичного у цьому Денисові? — Ради цікавості, запитав дядько.

— Він же «лапочка», красивий, підкачаний, відомий адвокат та блогер, син міжнародного дипломата. Про такого нареченого як Денис, можна лише мріяти. — Солодко муркотіла замріяна дівчина.

Нестор пильно дивився на племінницю, йому здалося, що мала закохалася у цього бідолашного героя з особистою драмою, та покинутого нареченого. Він знав Дениса особисто, як хорошого адвоката, а от як людину мав можливість пізнати чотирнадцятого лютого, коли він спілкувався зі своєю нареченою.

Книги тут...

Приємних емоцій!!!