Нарешті це сталося. Тихо. Тсс-с

 "Ми майже не говорили. Лише погляди, дотики, які говорили за нас.  Кожен рух — як маленький ритуал, кожен подих — сповнений сенсу."

        

"Вона була поруч, тіло відповідає на тіло. І тиша… тиша тримає нас у ритмі, який не потребує слів.

Рухи повільні, усвідомлені, але від цього ще більш захопливі. І ти відчуваєш: все інше зникає. Є лише цей момент, цей ритм тиші."

                                                        Еміль 

Майже без слів. Але все сказано. Читайте далі продовження «Після тебе —нікого»

 З любов'ю і тишею ваша авторка Світлана Романюк ❤️ ❤️ ❤️ 

 

9 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Вікторія Вецька
20.08.2025, 07:24:24

Чуттєві і спокусливі сонечка ❤️☺️

avatar
Поліна Крисак
19.08.2025, 22:23:08

(⁠。⁠♡⁠‿⁠♡⁠。⁠)(⁠。⁠♡⁠‿⁠♡⁠。⁠)(⁠。⁠♡⁠‿⁠♡⁠。⁠)

avatar
Торі Елін
19.08.2025, 22:21:46

Ух...знову щось цікавеньке намічається))❤️✨

avatar
Мара Кенфес
19.08.2025, 22:19:24

Красиво❤️

avatar
Мелені Матхевен
19.08.2025, 22:19:03

Це неймовірно!❤️✨

avatar
Джулія Мейлер
19.08.2025, 22:18:15

Неймовірний візуал☺️

avatar
Ромул Шерідан
19.08.2025, 22:15:04

Ага, зрозуміло;))

avatar
Анжеліка Горан
19.08.2025, 22:06:06

Який він гарненький тут❤️❤️❤️

Інші блоги
Трішки романтики...
Трішки прохолодної романтики в спекотний день❤️❤️❤️ ❤️❤️❤️ – Ліно, 60 кілометрів не 300. Менш ніж за годину, ми вже будемо на місці. І Сніжані нічого не загрожує, там лише зламана рука… – Лише? –
Ліжко на трьох
Він спробував відштовхнути її але в нього не вийшло. Вона хитро посміхнулася й сіла йому на коліна. Чорт забирай ми не вперше це робимо так що давай не будемо робити вигляд що це не так- Хуррем посміхнулася й потягнула його
Якого біса тут відбувається?
Під’їжджаю до будинку Георганова, ворота одразу відчиняються, впускаючи мою машину. У дворі — повний аншлаг. Артур і Діана з усіма дітьми, майже всі мої хлопці й десяток спецпризначенців у повній екіпіровці, ніби зібралися
⚜️ Нові глави ✨ подяка
✨Доброго дня, творча й читацька родино!✨ Чотири нових розділи “Між двома подихами” вже опубліковано. Але спочатку — подяка. ⚜️ Хочу подякувати талановитій авторці Лекса Т. Кюро за рекомендацію
03:33
Частинка з «Усе веде до нього». Запрошую до прочитання!) Коли я знову розплющила очі, навколо панувала абсолютна тиша. Переді мною простягався нескінченний чорний простір без стін, без вікон, без дверей. Чорна
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше