Король мороку — оновлено!

Вітаю!

Запрошую до нового розділу роману "Король мороку".

Уривок

Різко обертаюся — і моє серце на мить завмирає, адже зовсім поруч зупиняється чоловік у мантії. Високий, кремезний. Від нього так приємно пахне, що в мене паморочиться в голові. Це щось дике та надто привабливе: здається, амбра, змішана із сандаловим деревом та мускусом, а ще присутні ледь вловні нотки чебрецю. І від того, що відбувається, мене переповнюють емоції та надто сильні відчуття. Присутність цього чоловіка дивно впливає на мене. Кров у венах кипить, тіло тріпоче, і мені до втрати свідомості подобаються ці відчуття. Цей чоловік просто стоїть, а таке відчуття, наче він торкнувся мене. 

Кліпаю, коли він так несподівано знімає капюшон. Мій погляд зупиняється на мужніх рисах. Оскільки ми стоїмо під ліхтарем, я чітко бачу чорне довге волосся, зібране у хвіст, високе чоло, чорні неширокі брови, великі очі, прямий аристократичний ніс, вуста з чіткими контурами. Легка щетина додає йому загадковості, а мужності — ямка на бороді. Мені здається, я навіть не дихаю, коли розглядаю його. 

Знову кліпаю, коли його вуста ворушаться. 

— Я гадав, ти не прийдеш... 

Цей голос заворожує, він ніби пестить і приємним теплом розсипається в мені. Я розгубилася, не знаю, що казати, як поводитися. Зрештою, як розуміти його слова? Витримую хвилинну незручну паузу й, нервово ковтнувши, несміло питаю: 

— Хто ти? 

Очі чоловіка звужуються, він буквально пронизує своїм відвертим поглядом, здіймаючи бурю емоцій у тілі. 

— Невже цікаво? 

Я стримую стогін, бо цей голос пробуджує в мені гріховні бажання. Він низький, з легкою хрипотою, і я шаленію від нього. Мені хочеться чути його ще. Розумію, що це щось незвичне та магічне, і це усвідомлення ще більше інтригує мене. 

Вирівнюю дихання й, примружившись, тихо випалюю: 

— Інакше я б не була тут. 

Помічаю, як кутики вуст чоловіка складаються у ледь вловній посмішці, а голос звучить загадково, розпалюючи ще більше цікавості в мені. 

— Пропоную продовжити розмову у замку, аби не мокнути під дощем, — злітає з вуст привабливого загадкового чоловіка...

Книга тут...

Приємних емоцій!!!

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Рефлексії та флешбеки
...як я вже казав – я помстився й повернув своє… І навіть лишився в плюсі. Ну, не рахуючи фінансових витрат. Але радості на душі щось не було. Дехто каже – помста не приносить щастя. Я з цим незгоден – бо в нашому
Потужно-незламний рослинний гроул
Головно проблемою були не гобліни й не чудовиська – а сам корінь мандрагори, який при спробі викопати його починав волати, як… Як корінь мандрагори. Замолоду Лерой чув історію про якогось дивака, який потрапив до
✨ Золоті фантазії - Флешмоб ✨
(Ви чуєте сухе клацання пальцями з невідомого джерела, перед вами з суцільної, темної порожнечі під звуки пересипання кришталю і шурхіт пергаменту розгортається книга з якої виринають магічні царства, чарівний ліс,
☀️ранкова традиція✍️
☀️ВСІМ ДОБРОГО РАНКУ☺️ Хочу поділитися з вами цікавою звичкою, яка виникла у мене після того, як я почав публікувати свої книги на Букнет і познайомився з таким чудовим розділом на сайті, як Блоги☺️ Власне, моя «традиція»,
✤ "Будеш моїм коханцем!" ✤
Привіт всім! От і продовження мого "слеш" роману Сад для білого птаха. — Ти зіграєш мого коханця, хлопче. — ЩО?! — Енді вирячився на нього, ніби почув маячню. — Я тобі заплачу, — холодно кинув Теодор,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше