Чи приваблює Вас у сюжеті — неочікуваний хід подій, а то і сам фінал. Якась інтрига, про яку читач дізнається згодом.
Типу як у моїй книзі про андроїда Вбивча відданість , коли все наче ідеально, а потім подробиці деяких подій, про які незнав ніхто (про вбивства.. орієнтацію коханця... про те, що сталося з андроїдом... , а про сам кінець — я взагалі мовчу).
Зараз працюю над своєю книгою Казкова спадщина і там також є інтрига одна, що має розкритися в самому кінці для самої героїні.
Але питання в тому, що цікавіше:
чи описати в тексті це як окремі глави, що відбувається поза спиною героїні та її відсутності?
чи тримати цю інтригу для читача також?
P.S
Бо на думці ще одна, ну дуже інтригуюча книга, кінцівка яка перевершить усі очікування читача.
Частіше за все цей неочікуваний хід зʼявляється для мене раптово , просто розумієш що всі події книжки вели саме до цього моменту . Ще мабуть жодну не закінчила так як планувала )))
Я люблю, коли є інтрига. Мене здивувати дуже складно, я багато чого передбачую, бо багато книг за своє життя перечитала, тому коли є несподівані повороти, то я таке ціную.
Мене якраз і приваблюють і літературі неочікувані повороти сюжету. Певно, тому надаю перевагу детективам )) А якщо хочете почути різні думки, то, як на мене, краще за Вас ніхто не вирішить, що робити зі своїм твором.
Мені теж по різному подобається. Інколи кайфуєш, що здогадатися про хід думок автора, а інколи шок від несподіванки краще. Згодна на всі 100%, що краще за сюжетом. І від стилю письма автора
По - різному. Як краще за сюжетом. Інколи без сцен ,,за кадром'' із минулого чи пояснень, читати важко. А інколи, якщо все ,,розжовувати'', то буде нудно :) Але погоджуюся із думкою , яка вже тут прозвучала: головне, щоб логічно.
Мені більше подобається, коли є інтрига, і читач не здогадується, або ну зовсім трошки підозрює щось, але потім отримує величезний сюрприз. Ефект несподіванки гарно працює)
На мою думку, краще витримати інтригу, в потім — БУМ... Різні емоції, від "я так і думав/думала" до "не може бути/як це так". В будь якому випадку, від цього буде ефект "вау"
Варто давати читачеві гачки й тонкі натяки, щоб він міг сам додуматися і поступово скласти картину. Тоді фінал сприйматиметься як закономірний — навіть якщо він шокуючий — а не як щось випадкове чи вирване з контексту. Буває дуже смішать такі фінали. Підказок не було зате про такий фінал навіть автор, не знав бо сам тільки вигадав.
Неочікуваний фінал має бути несподіваним у моменті, але заднім числом читач повинен бачити, що підказки були розкидані всюди. Це створює ефект задоволення від розв’язки, а не відчуття, що автор “вистрілив пальцем у небо”.
Люблю такі фінали, якщо вони логічні
— Але я вже повернулася! — злегка підвищивши голос, грізно каже Лакара. — Для скасування рішення необхідно знову зібрати Раду! — нагадую їй. — Тобто, ти відмовляєшся повертати мені владу? — трохи примружившись
Рецензія на «Новорічний талісман» Анни Лір «Новорічний талісман» — це приклад того, як у короткій формі можна розкрити глибоку підліткову драму, не скочуючись у зайвий пафос чи «воду». ✨ Стиль
Шановні колеги по перу! Запрошую взяти участь у безстроковому марафоні. Що означає безстроковий? Читайте далі, зрозумієте. На марафон приймаються закінчені твори. НЕ має значення: - платні, чи ні (але враховуємо,
сьогодн вийшли дві глави Влад і Слава але у чата жіпіті щось не задається з візуалізаціями (каже, що зараз там модернізують оці проги, які ці візуалізації роблять), а джеміні не вдається так круто це робити :( Увага
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
14 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЧастіше за все цей неочікуваний хід зʼявляється для мене раптово , просто розумієш що всі події книжки вели саме до цього моменту . Ще мабуть жодну не закінчила так як планувала )))
Я люблю, коли є інтрига. Мене здивувати дуже складно, я багато чого передбачую, бо багато книг за своє життя перечитала, тому коли є несподівані повороти, то я таке ціную.
Анна Потій, Дякую. сама така))
Обожнюю книги, де я не можу здогадатися, що буде далі. Там де сюжетні повороти збивають з пантелику, а фінал приголомшує непередбачуваністю :)
Юлій Череп, Дякую
Я тільки "ЗА" такого жанру. Так цікавіше, а ніж усе просто, як двері.
VitalinA, ❤️ ❤️ ❤️
Якщо інтрига- то витримана, як вино!))
Тая Бровська, ❤️
Мене якраз і приваблюють і літературі неочікувані повороти сюжету. Певно, тому надаю перевагу детективам )) А якщо хочете почути різні думки, то, як на мене, краще за Вас ніхто не вирішить, що робити зі своїм твором.
Ріна Март, ❤️ Дякую.
Звісно, що цікаво коли в книзі є "круті повороти" і ти не знаєш чого чекати на наступній сторінці. Але це як яка книга. Залежно від сюжету.
Руслан Баркалов, ❤️
По різному...інтриги надають пікантності, якщо не перемудрити)
Іда Нокс, Дякую.
Я за інтригу для читача також. ☺️❤️❤️❤️
Оксана Павелко, Дякую.
Мені теж по різному подобається. Інколи кайфуєш, що здогадатися про хід думок автора, а інколи шок від несподіванки краще. Згодна на всі 100%, що краще за сюжетом. І від стилю письма автора
Таня Тайм, Дякую.
По - різному. Як краще за сюжетом. Інколи без сцен ,,за кадром'' із минулого чи пояснень, читати важко. А інколи, якщо все ,,розжовувати'', то буде нудно :) Але погоджуюся із думкою , яка вже тут прозвучала: головне, щоб логічно.
Тея Калиновська, Дякую.
Мені більше подобається, коли є інтрига, і читач не здогадується, або ну зовсім трошки підозрює щось, але потім отримує величезний сюрприз. Ефект несподіванки гарно працює)
Анна Лір, Дякую.
На мою думку, краще витримати інтригу, в потім — БУМ... Різні емоції, від "я так і думав/думала" до "не може бути/як це так". В будь якому випадку, від цього буде ефект "вау"
Сергіель Краель, Дякую
Варто давати читачеві гачки й тонкі натяки, щоб він міг сам додуматися і поступово скласти картину. Тоді фінал сприйматиметься як закономірний — навіть якщо він шокуючий — а не як щось випадкове чи вирване з контексту. Буває дуже смішать такі фінали. Підказок не було зате про такий фінал навіть автор, не знав бо сам тільки вигадав.
Неочікуваний фінал має бути несподіваним у моменті, але заднім числом читач повинен бачити, що підказки були розкидані всюди. Це створює ефект задоволення від розв’язки, а не відчуття, що автор “вистрілив пальцем у небо”.
Люблю такі фінали, якщо вони логічні
Світлана Романюк, Дуже дякую. Прийнято
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати