Не відводячи від нього погляду, вона...
...простягнула руку до потилиці — мовчазним, точним рухом.
Зняла перуку.
Темне, важке волосся сповзло по плечах, як темрява, що раптово стала світлом.
Обличчя залишилось тим самим — але не таким, яким він його пам’ятав.
Не вигаданим. Справжнім.
— Це я, — сказала вона. — Лоретта.
Його щелепа сіпнулась.
Він нічого не сказав. Не міг.
Він зробив крок уперед. Але зупинився.
Не тому, що так вирішив. А тому, що більше не міг рухатись.
І повільно сповз на підлогу, втративши свідомість.
— Людина, яка відчуває вину, — мовила Лоретта рівно, — може вижити. Людина, яка її не відчуває… втрачає контроль. А я працюю з цим усе життя.
Вона пройшла повз нього, не дивлячись.
І зникла за дверима, мов ніколи тут не була.
Гостросюжетний детектив "Тиша після сигналу".
Оновлення — завтра о 06:00.
Не пропустіть!
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДуже цікаво... Але хочу Вам підсказати, що краще вжити "знепритомнів" або "зомлів" замість кальки "втратив свідомість".
Romul Sheridan, А й справді) Дякую
Виглядає моторошно ))) цікаво)
Jane Doe, ❤️❤️❤️
Вона що, вбила Маршана???
Анжеліка Вереск, Це було б надто жорстоко. Вона зробила так, щоб він мучився решту життя)
Я ще цей розділ не читала))
Світлана Романюк, Це вже майже фінал історії))
Ого...❤️✨
⊙.☉ трохи напружено))
＼(^o^)／＼(^o^)／＼(^o^)／
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати