Новий розділ від Єви

 

Вітаю!!!
Сьогодні вийшов новий розділ моєї новинки? Хочу розлучення❤️?

AD_4nXdHvAm4Tenve-S_UKJgqZfyZ-VuIMhdZp6LoNfF_FzKbj7H4wMrSEQ4yfOYNTZR0yUR4yd70acMOIVNkrsBdcyTXPMbuWI59EVg4BUWzGHbaegjyPfIbWOP97lq2X8o6Vb6-fHo2Q?key=kvEY56fRoTY3EdE2xtAXOsbu

 

Ось невеличкий кусь сьогоднішньої проди:

 

Гул «геліка» почувся ще на під’їзді — низький, впевнений, як його кроки. Двері веранди рвучко розчинилися, і за мить я опинилася в його руках: грубі долоні, запах дороги й шкіри, теплий подих у волосся. Я навіть не встигла видихнути — розчинилась у цих обіймах, як завжди. Його руки — теплі, сильні, такі рідні — обіймали так, ніби боялися випустити. Я потонула в цих обіймах, бо кохала до нестями. Бо скучила так, що кожна клітина тіла тремтіла від того, що він тут. Поруч. Мій. Мене ніби зібрали докупи — по кісточці, по нерву.

Він нахилився, шукаючи мої губи.

— Ні, — я вперлася долонями в його груди. Різко. Болісно для себе.

Захар завмер, глядів упритул — темний, напружений, дуже мій і таким самим дуже чужий.

— Єво, якщо ти це через Надію, — заговорив низько, рівно, — то все було не так, як ти собі придумала. Так, я не встиг зробити їй зауваження за той вигляд. Я просто не дивлюся на неї як на жінку.

Я криво всміхнулася без сміху.

 

Посилання на книгу

AD_4nXej9J8mQiKOI-hWjEyZ28WkXcMg_s3ReMwy1PrvvzhAGqKGvVncc7dKlM61aF0BS97h2Um0lQ1SWsrnsYItBQreJ27vrCii1PrIh_CTTMT_Ew4FbAZBb8SPikrAKmmgLSL76uSYpQ?key=kvEY56fRoTY3EdE2xtAXOsbu

https://booknet.ua/book/xochu-rozluchennya-b440365?tab=main

Анотація до книги "Хочу розлучення"

Я хочу розлучення. П’ять заяв, п’ять моїх жалюгідних спроб піти від нього… Але щоразу він зриває одяг швидше, ніж я встигаю зібрати валізу. Його пальці завжди знаходять шлях під мою білизну раніше, ніж я знаходжу дверну ручку. І тоді знову ніч, що стирає межі між ненавистю і бажанням.

 

— Вам уже відмовлено.

— Що? — я нахилилась уперед. — Я подала заяву, я маю право…

— Ви подали, а потім її відкликали. Чотири рази. І ще раз — по зв'язках — ваша заява навіть не була зареєстрована.

— Пан Зорін подзвонив. Він сказав, що ви знову посварились. І що до вечора ви помиритеся. Як завжди.

Я хотіла щось відповісти, різке й горде, але замість того промовила одне єдине слово:

— Паскуда.

— Перепрошую?

— Ні, не вам. Йому.

владний герой   кохання та пристрасть  дуже відверто

Посилання на книгу

 

А ще запрошую приєднатися до моїх соц мереж. Там ви знайдете багато візуалу, Анонсів. Та головне -  розіграшів проміків!

(тицяйте на картинку)

AD_4nXcHDEQxPrXGnsOAKiJdOhMzyWVodknMsw2nOp6buoIqRAImUFVUMneMDRavbW3C--kVX2mIu6poUkG_J5m5xzMc8kl3-Bc5zEjspJbbWI6yTMLR_sCAlH3B76he54Vq2D-btYYCLQ?key=kvEY56fRoTY3EdE2xtAXOsbu




 

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Оксана Морус
10.08.2025, 14:38:05

В мене розстоїні почуття через них.(⁠╯⁠︵⁠╰⁠,⁠)(⁠╯⁠︵⁠╰⁠,⁠)(⁠╯⁠︵⁠╰⁠,⁠)

avatar
Тетяна Маркова
10.08.2025, 13:19:46

❤️❤️❤️

Інші блоги
Рік на Букнеті ☺️
✨Вітаю, улюблене творче товариство! ❤️✨ Сьогодні рівно рік, як я став автором на Букнеті. Знаєте… я довго думав, чи писати цей блог. Насправді вагався ще з 18 травня — дня, коли вперше рік тому натиснув
Гей, Google! А ви колись гуглили власні книги? ♥
— Гей, Google! А чи варто читати книгу «Luxuria. Останній гріх»? — запитала я його, щоб розважитися :D Google: «Читати книгу «Luxuria. Останній гріх» варто, якщо ви шукаєте нестандартне українське темне фентезі з
Повна панамка або хроніки цифрового кострища ☺️
Як ШІ ледь не спалив мою карму... Написав в соцмережі з незрозумілою закарлючкою на логотипі простий письменницький запит: «Народ, а як ви ставитеся до ШІ-обкладинок для книг? Напишіть, будь ласка, чесно: книгу з
❤️залиш коментар — знайди нових читачів і друзів❤️
Вчора побачила блог "марафон взаємних підписок", який був опублікований майже рік тому. Чому б нам не оновити цю традицію? Оголошую марафон взаємних підписок! Давайте підтримувати один одного: залиште коментар під
Наскільки «регулярно»?
Автори, хочу поцікавитися особисто у вас: як регулярно ви оновлюєте розділи? Інколи хочеться відкласти всі справи, викинути телефон й пропасти з мережі на тиждень. А потім згадуєш: ой, а я ж маю здивувати моє нішеве коло поціновувачів
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше