Додано
10.08.25 11:08:52
Чи бувало у вас таке?
Ви сидите над своєю історією, і такі собі думаєте: "Чому я це пишу?"
Здавалося це просто питання, але воно як набридлива муха дзижчить над вухом не припиняючи надокучати.
У мене таке постійно, що потім задумуюся: "Хіба я варта писати історії?"
І чому з'являються такі думки? А знаєте чому? А тому, що ми сумніваємося у собі. Навіть досвідчений автор стикається з тим, що має сумніви. Це можна виправити. Тільки як?
Для початку скажіть собі:
- Я варта того, аби писати історії, і створювати світи.
Не сумнівайтеся у собі. Не бійтеся писати попри ці думки. Буває складно перейти на інші думки, але спробуйте. Ви варті, щоб писати. Якщо ваша рука торкнулася чорнила, знайте ви вже створюєте щось нереальне. Своє. Рідне. Ніхто не зможе написати те, що пишете ВИ. Бо ви можете тільки написати те, що приходить до вас.
І любіть своє письмо, бо любов це не просто любити себе, а любити те, що ви пишете. Це ваше дзеркало життя.
Дякую, що прочитали мій блог до кінця!❤️✨ Дам вам завдання: "Які у вас є сумніви?" Напишіть у коментарях...
З вами Мелені Матхевен!❤️✨
Люблю та обіймаю!❤️✨
І пам'ятайте якщо ви посадили зерно у землю, то воно обов'язково проросте. Майте терпіння в душі!❤️✨
Мелені Матхевен
314
відслідковують
Інші блоги
(картинка клікабельна) Як візуалізація від Gemini сформувала хобі та пристрасть Назара Попросила я його, значить, злбразити мені арт, де Назар чекає на Рі-рі піж під'їздом. Він має бути на машині, стояти біля неї. Ще
Я довго мовчала. Писала. Стирала. Переписувала. Лягала спати о четвертій і прокидалась із її думками в голові. Тепер книга готова з вами познайомитись. Історія про фіктивний шлюб стара як світ. Але чи бачили ви контракт,
Поки я тут то сиджу в глухому куті, то строчу і тішуся, як класно виходить, закидаю пасхалки, підтексти різні сюжетні лінії в Другій частині книги, то можна хоча би викласти Пролог до неї, щоб не було великої паузи.
з минулого життя Джима. А може, вони ще повернуться в його теперішнє? ЗРУЙНОВАНА ГОРДІСТЬ УРИВОК “Ще в Ірландії, після того як Джим приєднався до трупи містера Реджинальда Кіма, його почали навчати разом із донькою
Пс! Привітики╰( ̄ω ̄o) Так. Так. Ви правильно потрапили. Арти 48 частини тут ψ(`∇´)ψ Ловіть смачненьке оновлення: 48 частина А ось тут смачненькі арти з вампірчиком (~ ̄▽ ̄)~Я тут мій Смаколику ✨"Вампір
10 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиСумніви присутні постійно. Особливо у авторів початківців. Пишеш главу одну за одною, стараєшся, але не розумієш чи подобається комусь твоя творчість. Можливо все марно і варто покинути цю ідею?
Я б хотіла обговорювати кожну главу з читачами,але нажаль я пишу, публікую, в коментарів не має. Відчуття ніби я об стіну головою бюся
Анастасія Чепіжко, Дякую!❤️✨
Ці сумніви постійно бомбардують. Я думав, що тільки мене. Тож — подяка за цей блог)
Romul Sheridan, Не тільки у вас бувають сумніви. Навіть у досвідчених авторів. Дякую, що відгукнулися!❤️✨
Розумію) Мої улюблені сумніви — це між "Який чудовий сюжетний поворот" та "Читачі мене зненавидять". Пом'якшити сцену, чи нехай буде, як є? При цьому практично ніколи нічого не змінюю :)
Поліна Ташань, Пишіть так, як ви хочете. Ви пишете історію, яка точно дійде до тих читачів, які полюблять її. Тому не думайте!!❤️✨
Дякую за такий натхненний допис! У мене постійно бувають сумніви, а що як моя історія нудна/банальна/надто наївна/надто клішована... і цей список можна ще продовжувати нескінченно. Але іноді треба вимикати внутрішнього критика і довіритись натхненню та письменницькому чуттю)
Мелені Матхевен, ♥️♥️♥️
Дякую вам за цікавий блог❤️. Ви праві, автори часто сумніваються в собі і я також не виключення. Постійно хвилююся за те, чи сподобається читачеві нові історії, чи цікаво їм читати. Чому не коментують? Чому так мало сердечок? Так, я вмію заганяти себе в кут своїми ж думками))
А потім заспокоююся і намагаюся відстати від себе. Адже для одного читача моя творчість може бути не цікавою, а для іншого навпаки))
Мелені Матхевен, Оооой, як приємно ☺️. Дуже дякую! Це такі потрібні для мене слова ❤️❤️❤️
Найкращу відповідь на запитання, ми можемо почути від наших читачів – тих, хто здатний по справжньому чітко оцінити наше творіння
Вадим Булава, Це правда!)❤️✨ Але не всі можуть написати!
Гарно ви прописали свою мотивацію)
Mytr, Дякую!❤️✨
Дякую за такий чудовий і надихаючий допис. ❤️ ❤️ ❤️
Лана Рей, Дякую, моя люба, що відгукнулися!❤️✨
Коли я писала для себе, не надто переймалась, але щойно почала публікуватися, мене з головою накрило хвилею сумнівів і страхів, немов цунамі. Найгірший страх: "А що подумають інші, коли почнуть мене читати?" Він підкрадається чи не з кожним рядком. Та що більше твоя творчість стикається з критикою чи похвалою, то краще розумієш: не всім ти сподобаєшся, і це нормально. Адже ми всі занадто різні, щоб любити одне й те саме. А коли твої історії знаходять відгук в інших, страхи самі собою зникають. Можливо, не до кінця, але це вже зовсім інша історія.
Белла Ісфрелла, О так. Коли починаєш викладати, то тоді сумніви підкрадаються у нашу свідомість. Це так жахливо, але саме через сумніви потрібно вчитися.❤️✨
Чудовий допис ❤️ Просуваємо, щоб більше авторів, які зіткнулись із такими страхами прямо зараз отримали промені підтримки ✨✨✨
Olha Alder, Дякую!)❤️✨ Нехай знайдуть щось хороше для себе!)❤️✨
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати